Наша сьогоднішня розмова – з Антоніною Шуляк, деканом факультету міжнародних відносин, доктором політичних наук, професором кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу. Говорили про навчання за галуззю знань 29 «Міжнародні відносини» та подвійне наукове керівництво.
– Пані Антоніно, якою науковою тематикою займаються аспіранти та докторанти за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»?
– Ця спеціальність нова. Раніше велася підготовка у межах політології. Це була наукова спеціальність 24.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку». Після змін у Переліку наукових спеціальностей ми отримали нову спеціальність і четвертий рік здійснюємо набір на ОНП доктора філософії (PhD) «Міжнародні відносини та стратегічні комунікації України та ЄС».
– Скільки триває навчання?
– Як і на інших освітньо-наукових програмах нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить чотири роки. Ступінь доктора філософії присуджується унаслідок успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та підготовки і публічного захисту дисертації в спеціалізованій ученій раді.
– Уже не вперше чуємо про систему подвійного керівництва в інших закладах вищої освіти. Що вона передбачає?
– Сама ідея – можливість консультування аспірантів і докторантів із фахівцями, науковцями та спеціалістами у своїй галузі, які працюють за кордоном, в іноземних наукових установах. Наука – поняття глобальне. Тому керівництво українським і закордонним науковцем збільшує, так би мовити, наукових кругозір, сприйняття проблеми, яку досліджують молоді учені, розширюють арсенал методів й інструментів наукових розвідок.
– За якими критеріями Ви підбирали керівника-іноземця?
– Ми дуже хочемо, щоб цей формат не був формальністю та не залишився на папері, тому обирали за такими показниками. По-перше, тематика аспіранта має відповідати дослідженням керівника-іноземця. Консультант повинен допомогти молодому ученому віднайти наукову новизну в дослідженнях і врахувати світовий досвід у визначеній темі. По-друге, враховували досвід написання публікацій для видань, що входять до наукометричних баз Web of Science та Scopus, саме з проблематики наукового дослідження аспірантів. По-третє, мова. Іноземці, які працюватимуть із нашими аспірантами, знають українську й англійську, тому спілкуватися їм легко. Зі свого боку, оскільки поки налагоджуємо співробітництво з польськими закладами вищої освіти, важливо, що деякі аспірати вільно володіють польською мовою.
– Із якими університетами та науковцями співпрацюватимете?
– На початку цього року очільник ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось уклав угоди про співробітництво з двома польськими закладами вищої освіти. Зокрема, з ректором Університету Миколая Коперника в Торуні (Республіка Польща) Анджеєм Сокалем. Передбачено співпрацю у галузі дослідницької й академічної освіти: проведення спільних досліджень у галузях, що цікавлять обидві сторони; обмін досвідом між викладачами та науковими співробітниками; обмін науковими публікаціями, академічними роботами, підручниками та літературою; викладацькі та студентські обміни; організація спільної наукової діяльності тощо.
Відповідно до угоди кандидатові політичних наук, доцентові кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу, докторантці Ользі Богородецькій за темою «Промоція вищої освіти України в умовах європейської інтеграції» буде призначено другого наукового консультанта з Університету Миколая Коперника – уповноважену декана з оцінки наукових досліджень, доктора політичних наук Джоанну Пяховяк-Лампарську.
Другий важливий договір укладено з ректором Педагогічного університету імені Комісії національної освіти в Кракові, доктором габілітованим, професором Пьотром Бореко, а факультет безпосередньо працює з Інститутом наук про безпеку.
Відповідно до цієї угоди доктора політичних наук, директора Інституту наук про безпеку, доктора габілітованого, професора Ольгу Васюту призначено другим науковим керівником Євгенії Вознюк, кандидата політичних наук, доцента кафедри міжнародних відносин та регіональних студій, здобувача наукового ступеня доктора наук (тема дисертації «Інформаційний тероризм як чинник впливу на міжнародну та національну безпеку»), й аспіранта Назарія Шуляка (тема дисертації «Інформаційна гігієна в системі стратегічних комунікацій України»).
Окрім цього, аспіранти співпрацюватимуть із науковцями-іноземцями з інших закладів вищої освіти: Владлена Коцюба – з Мар’яною Прокоп, доктором політичних наук, професором Університету Яна Кохановського в Кельце (тема дисертації «Медіадипломатія в зовнішньополітичних стратегіях держави»); Лапін Олег – із Даріушем Вояковським, доктором габілітованим у галузі гуманітарних наук, професором гуманітарного факультету Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця в Кракові (Республіка Польща) (тема дисертації «Брекзит як наслідок екроскептицизму та чинник впливу на політичну стабільність ЄС»).
Навчальні заклади та науковці, про яких йдеться, уже «перевірені» не однією спільною конференцією та міжнародними проєктами, які ми виконували разом, тому можемо впевнено говорити про те, що такий формат співпраці піде на користь нашим здобувачам.
– Дякую за розмову та бажаю успіху молодим науковцям і їхнім науковим керівникам!
– А ми запрошуємо восени молодих учених на навчання та дослідження у галузі міжнародних відносин! Докладну інформацію можна отримати на сайті факультету й у відділі аспірантури та докторантури Університету.
Розмовляла Олеся ФЕСИК
Довідково:
сторінка факультету міжнародних відносин: /uk/faculties/fakultet-mizhnarodnykh-vidnosyn
сторінка відділу аспірантури та докторантури: https://ra.vnu.edu.ua/viddil-aspirantury-i-doktorantury/
