1 жовтня – День соціолога! Із нагоди професійного свята дослідницька група соціологів презентувала результати онлайн-опитування на тему «Дистанційна освіта: реальний стан, виклики та перспективи».
Із вітальним словом виступили доктор політичних наук, доцент, декан факультету історії, політології та національної безпеки Ярослав Ярош і доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та публічного управління Оксана Ярош. Подія відбулася на факультеті історії, політології та національної безпеки у «Просторі ідей».
Актуальність теми викликала інтерес у студентів факультету. Обговорення результатів відбулося у невимушеній атмосфері.
Отож, пандемічна ситуація у світі загалом й Україні зокрема вплинула і на освітню сферу в контексті організації навчального процесу. Значна кількість закладів вищої освіти була змушена перейти на дистанційну форму навчання.
Мета опитування полягала в тому, щоб з’ясувати думку студентів ВНУ імені Лесі Українки щодо можливостей і перспектив застосування дистанційної форми навчання.
Опитування «Дистанційна освіта: реальний стан, виклики та перспективи» зініційоване та реалізоване дослідницькою групою соціологів Університету.
Для реалізації дослідження використано метод онлайн-опитування. Вибір методу зумовлений можливістю залучити всіх студентів Університету до участі в опитуванні. Опитування суцільне.
Онлайн-опитування відбувалося навесні 2021 року. До участі запрошено всіх студентів Університету. Усього в опитуванні взяли участь 903 студенти різних факультетів й освітніх програм.
На запитання «Як Ви ставитеся до запровадження дистанційної форми навчання у ВНУ імені Лесі Українки?» 61,7 % обрали варіант відповіді «позитивно», 21,4 % – «швидше позитивно», 7,2 % – «негативно».
На думку більшості опитаних студентів (74,2 %), дистанційне навчання має свої переваги над очним. 12,7 % так не вважають. 13,1 % «важко відповісти» на запитання.
Що стосується переваг дистанційної форми навчання над очною, то такими, на думку опитаних студентів, є: «економія часу та коштів» (80,6 %); «можливість поєднання роботи та навчання» (67 %); «при використанні певних програм, наприклад, Moodle, можливість виконувати завдання у зручний для себе час» (60,2 %); «можливість сконцентруватися на меті та завданнях заняття» (36,2 %); «відсутність впливу інших студентів» (19,7 %); «здатність пасивно брати участь у навчальних заняттях (при виключеній камері та мікрофоні)» (14,3 %).
Здобувачі вищої освіти, які взяли участь в опитуванні, звертають увагу на такі недоліки дистанційного навчання: «технічні проблеми участі у навчанні (нестійкий Інтернет)» (56,5 %); «виникають проблеми зі здоров’ям (псується зір, погіршується осанка тощо)» (31,3 %); «відсутність відчуття належності до студентської групи» (27,1 %); «труднощі у сприйнятті лекційного матеріалу» (22,3 %); «труднощі виконання завдань на практичних, семінарських і лабораторних заняттях» (20,9 %).
Що стосується платформ і програм, то студенти Університету обирають такі: Zoom (96,3 %); Moodle (68,5 %); Office 365 (Iteams), Google Meet (Google class) (36,1 %).
На думку 53,7 % опитаних студентів, роль викладача у дистанційному навчанні незмінна. Для 28,1 % викладач – це і транслятор, і консультант. 9 % стверджують, що «пріоритетною роллю викладача у дистанційному навчанні є роль транслятора інформації». 3,1 % говорять про те, що викладач – це «консультант». 1,6 % заявляють, що викладач – це передусім «контролер». 4,5 % не визначилися із відповіддю на запитання.
На запитання «Чи сприяє, на Вашу думку, дистанційна форма навчання участі студентів у програмах академічної мобільності?» ствердну відповідь обрали 43,2 %. У 39,4 % виникли труднощі з відповіддю на запитання. 17,4 % обрали варіант відповіді «Ні».
На думку 76,5 % опитаних студентів, оцінювання знань під час дистанційної форми навчання порівняно з очним об’єктивне. 14,8 % не змогли визначитися з відповіддю на запитання й обрали варіант «Важко відповісти». На думку 8,6 % респондентів, оцінювання знань під час дистанційного навчання необ’єктивне.
58,9 % опитаних студентів стверджують, що навчання у ЗВО має відбуватися «залежно від обставин (наприклад, пандемія коронавірусу вносить корективи у навчальний процес)». 19,6 % обрали варіант відповіді «Лише в дистанційній формі». 13,6 % – за «змішану форму навчання». 5,5 % обрали варіант відповіді «Лише в очній формі», 2,3 % – «важко відповісти».
Розподіл учасників опитування за роком навчання має такий вигляд: 32,9 % – студенти І курсу, 29,2 % – студенти ІІ курсу, 19,4 % – студенти ІІІ курсу, 14,4 % – студенти ІV курсу.
Учасниками опитування стали: 85,7 % – жінки, 14,3 % – чоловіки.
Загалом учасники опитування засвідчили, що дистанційна форма навчання прийнятна у закладі вищої освіти. Маючи низку переваг, вона може поєднуватися із традиційною формою навчання – очною.
Ольга КУЗЬМУК,
кандидат соціологічних наук,
доцент кафедри політології та публічного управління;
Валентина ЛЮБЧУК,
кандидат соціологічних наук,
доцент кафедри політології та публічного управління
