У пошуках сучасної освітньої інноваційної роботи на практичних заняттях із ОК «Історія Волині» для студентів першого курсу спеціальності 032 Історія та археологія було приділено увагу особистісно-діяльнісному підходу кожного здобувача освіти до процесу навчання, коли творчість і зацікавленість стають потребою для всіх.
Заняття знайшло відображення у формі науково-практичної конференції з виступами й обговореннями наукових доповідей на місці досліджуваного об'єкта – Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря. Цікаві виступи про історію святої обителі, її роль у житті суспільства, ікони та релігійних діячів були супроводжені дискусіями. При цьому здобувачі продемонстрували власну мультимедійну, комп’ютерну й інформаційну грамотність.
Органічним доповненням заняття стала екскурсія монастирським комплексом, яка допомогла краще пізнати й утвердити знання про всі періоди з життя монастиря, відкрити для себе таємниці підземель із давньою криптою з останками похованого тут духовенства. За припущеннями, тут покоїться прах єпископів, архімандритів: Іоанна Луцького, Августина Холмського, Григорія Гедеона (Балабана) й інших.
На місці спаленого татарами Жидичинського монастиря тепер стоїть Свято-Духівський скит, біля підніжжя якого студенти-археологи змогли спостерігати знайдені та не досліджені на теперішній час поховання XVI ст. Ці знахідки демонструють перетин історичних й археологічних свідчень, на які ще потрібно пролити світло.
Отже, можемо констатувати, що сучасна інтерпретація методу дуальності, будучи популярною в межах актуального історико-методологічного дискурсу, забезпечує інтеграцію краєзнавчої парадигми з археологічним знанням і сприяє формуванню комплексного наративу про історика-дослідника як універсальну постать – водночас науковця, педагога й археолога.
Лариса ПОНЄДЄЛЬНИК,
доцент кафедри історії України та археології
