26 лютого 2026 року на факультеті іноземної філології ВНУ імені Лесі Українки відбувся науково-мистецький круглий стіл «Леся Українка у світі перекладу», приурочений до 155-річчя від дня народження поетеси.
До обговорення долучилися викладачі, студенти та науковці з України й з-за кордону, частина гостей приєдналася онлайн. Модератори – професорки кафедри прикладної лінгвістики Оксана Рогач та Ніна Данилюк.
Зустріч об’єднала тих, хто працює з текстами Лесі Українки в різних мовних і культурних контекстах – від укладання навчальних посібників до підготовки нових перекладів європейськими та східними мовами.
Проректорка Наталія Благовірна наголосила на тяглості академічної традиції, сформованої навколо постаті поетеси, та ролі молоді в її розвитку.
«Подвійно приємно, що на сьогоднішній зустрічі так багато молодих людей. Те академічне середовище навколо Лесі Українки, яке сформувалося завдяки нашим фахівцям, зокрема виданням Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах та 12-томника праць Олени Пчілки, – це тривала практика. Але вона неможлива без залучення молоді. Леся Українка заслуговує на те, щоб кожне нове покоління відкривало її по-своєму», – сказала Наталія Благовірна.
Проректорка також зазначила, що Волинський національний університет активно займається перекладами творів Лесі Українки. Зокрема, «Лісова пісня» вже побачила світ англійською, німецькою, французькою, польською та кримськотатарською мовами. До роботи активно долучаються здобувачі освіти факультету іноземної філології.
Завідувачка кафедри прикладної лінгвістики Ірина Калиновська підкреслила, що захід поєднав науковий аналіз, творчий пошук і громадянську відповідальність. Вона подякувала професорці кафедри прикладної лінгвістики Ніні Данилюк, яка започаткувала проєкт, а також колегам із кафедр німецької філології, англійської філології, практики англійської мови, романської філології та іншим викладачам університету й закладів вищої освіти України та зарубіжжя.
Професорка Ніна Данилюк окреслила три етапи реалізації ініціативи. У 2013–2018 роках підготовлено посібник із текстами Лесі Українки для перекладацького аналізу. Згодом до співпраці долучилися колеги з Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також із Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі, де діє центр україністики. До проєкту приєдналися науковці з Чехії (Оломовець) та представники Центру норвезької мови та культури тощо. Видання розширили до 12 розділів, залучивши перекладачів, зацікавлених українською мовою та літературою.
Третій етап (2026–2030 роки) вже зареєстровано як наукову тему «Леся Українка у світі перекладу». Підготовлено до друку третє видання посібника, яке планують згодом доповнювати новими розділами й мовами – як західними, так і східними. До проєкту долучилися викладачі факультету іноземної філології та факультету філології та журналістики університету, а також науковці з інших закладів. Розділи про переклади чеською мовою підготували викладачі Університету імені Ф. Палацького в Оломоуці, Чеська Республіка (професор Алла Архангельська, старший викладач Радана Мерзова), сербською мовою – Львівського національного університету імені Івана Франка (професор Алла Татаренко), грузинською мовою – Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі, Грузія (доктори філології Іване Мчеделадзе, Ніно Наскідашвілі, Софіо Чхатарашвілі), китайською мовою – Київського національного університету імені Тараса Шевченка (асистенти Ольга Воробей і Ван Їцзінь). Уперше до видання включено машинні переклади творів Лесі Українки англійською мовою, підготовлені доценткою кафедри прикладної лінгвістики Оленою Карпіною.
Під час круглого столу прозвучало відеозвернення британського перекладача Патріка Корнесса, який здійснив уже шостий англомовний переклад «Лісової пісні» Лесі Українки. Алла Татаренко наголосила на значенні сербських перекладів і літературних зв’язків між українським та сербським народами. Представниця Індії Мрідула Гош повідомила про підготовку книжки перекладів бенгальською мовою та поділилася досвідом роботи над «Лісовою піснею».
Окремою частиною заходу стали виступи студентів факультету іноземної філології. Соломія Хоміцька прочитала вірш «Надія» французькою мовою. Іспанські переклади представили Олена Сковорода («Слово, чому ти не твердая криця») та Шульга Анастасія («Contra spem spero!»). Німецькою мовою твори виконали Вікторія Потішук («Contra spem spero!») та Софія Орел із музичним супроводом Юрія Сачанюка («Україно, плачу слізьми над тобою»). Богдана Карвацька та Марта Піддубна представили вірш «Надія» шведською мовою. Анастасія Грищенко китайською мовою продекламувала вірш «Слово, чому ти не твердая криця». Ірина Зарчук зачитала «Contra spem spero!» у польському перекладі. Завершальним акцентом стала театральна постановка англійською мовою студентів прикладної лінгвістики за мотивами «Лісової пісні» у перекладі Патріка Корнесса.
Круглий стіл «Леся Українка у світі перекладу» засвідчив, що переклад залишається одним із ключових інструментів міжнародного діалогу. Робота над новими виданнями триває, а географія мов, якими звучить Леся Українка, розширюється.
Відділ інформаційної політики
