Великі об’єми даних – це те, що характеризує сучасну науку. Розвиток електроніки та техніки призводить до того, що передові наукові дослідження генерують велику кількість даних, які також характеризуються високим рівнем різноманітності. З одного боку, великі дані стають потужним джерелом нових відкриттів, гіпотез і теорій, з іншого – вимагають від різних галузей науки розробки нових методів аналізу даних, нових підходів у збереженні та передачі великих масивів інформації. Нейронаука – одна з таких галузей, де кількість і різноманіття експериментальних даних зростає з великою швидкістю. Розв’язання проблем збереження, передачі й обробки великих даних у цій галузі призвело до виділення нового напряму в нейронауці – нейроінформатики. Саме обговоренню сучасних проблем, що стоять перед нейроінформатикою, був присвячений науковий семінар, який організували в Києві працівники СНУ імені Лесі Українки разом зі своїми колегами з КНУ імені Тараса Шевченка й Інституту геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМНУ.
Семінар відбувся 21–22 вересня в рамках шведсько-грузинсько-українського гранту Swedish Research Links, що дало змогу запросити також іноземних учасників. На семінарі виступали іноземні лектори зі Швеції, Грузії, Польщі, Німеччини. Незважаючи на, здавалося б, вузькоспецифічний характер заходу, в семінарі також узяли активну участь представники різних напрямів науки, які мають дотичні інтереси до нейронаук – фізики, математики, спеціалісти з машинного навчання, клінічні та практичні психологи, медики, а також засновники декількох стартапів в сфері нейрофізіології та психології.
Особливо велику зацікавленість викликали доповіді керівника гранту, професора Королівсього технічного університету Стокгольма Павла Хермана про перспективи розвитку обчислювальних методів у нейронауках; представників Технічного університету Мюнхена Стефана Бергера й Андрія Кравціва про використання штучних нейронних мереж для класифікації й оцінки рівня глибини анестезії; представника Університету Л. Козмінського (м. Варшава) Анни Ковбасюк про нейрофізіологічні дослідження, які є основою для створення дружніх інтерфейсів людина – комп’ютер; представника Центру експериментальної біомедицини імені І. С. Беріташвілі (м. Тбілісі) Ірми Хачідзе про біомаркери ЕЕГ у дітей із епілепсією під час лікування; українських науковців про відмінності між реальними нейронами та їх математичними моделями і про пошук ранніх маркерів таких захворювань, як паркінсонізм, деменція та хвороба Альцгеймера.
Всі виступи викликали жваві дискусії, які в подальшому настільки активно продовжувалися під час кава-брейків, що організаторам доводилося декілька разів запрошувати учасників до лекційної зали, де вже чекав наступний доповідач.
Від СНУ імені Лесі Українки в організації роботи семінару взяли участь доценти кафедри фізіології людини і тварин Тетяна Качинська, Ольга Абрамчук, Олександр Журавльов, Ілля Кузнєцов.
Ілля КУЗНЄЦОВ,
доцент,
Тетяна КАЧИНСЬКА,
куратор НТАіС, доцент
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове
