5 березня 2026 року у Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася відкрита зустріч, присвячена Львівському псевдособору 1946 року – одному із ключових етапів ліквідації Української греко-католицької церкви радянською владою. Лектором став доктор філософії з богослов’я, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету Анатолій Бабинський.
Серед присутніх слухачів – владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, духовенство екзархату, проректорка Наталія Благовірна, деканка факультету історії, політології та національної безпеки Галина Малеончук, викладачі факультету, студенти.
Виголосити вступне слово запросили владику Йосафата.
«Ми мусимо добре роздумувати над такими історичними подіями, адже вони допомагають зрозуміти і сучасність. Дуже дякую Волинському національному університету за те, що ви у своїх стінах даєте можливість доторкнутися до нашої історії та висвітлити, зокрема, такі трагічні події. Так ми бачитимемо певні шляхи вирішення, щоб вистояти і зберегти власну гідність та ідентичність», – підкреслив він.
Проректорка Наталія Благовірна висловила вдячність за сприяння у проведенні цієї зустрічі:
«Щиро дякуємо владиці Йосафату, а також пану Анатолію за візит. У нас формуються хороші тривалі стосунки з Українським католицьким університетом. Сподіваюся, що ця наукова співпраця розвиватиметься й надаліі».
У своїй лекції Анатолій Бабинський розповів про передумови та механізми проведення псевдособору, роль радянських спецслужб у його організації, а також про ширший історичний контекст переслідування греко-католицької церкви. Лектор звернув увагу на те, що спроби ліквідації УГКЦ мають глибокі історичні корені та пов’язані з політикою Російської імперії та СРСР щодо уніфікації релігійного простору.
Було підкреслено, що Львівський собор 1946 року відбувався без участі греко-католицьких єпископів, більшість із яких на той час були заарештовані або перебували на засланні, що ставить під сумнів його легітимність.
Окрему увагу приділили сучасним історичним дослідженням цієї теми та новим архівним матеріалам, які стали доступними після відкриття архівів радянських спецслужб. За словами лектора, ці документи дозволяють глибше зрозуміти роль державних структур і церковних інституцій у подіях середини ХХ століття.
Насамкінець учасники мали змогу долучитися до обговорення, поставити запитання, а також переглянути виставку банерів, що ілюструють історичний контекст ліквідації УГКЦ та діяльність підпільної Церкви.
Відділ інформаційної політики
