Нещодавно наша 41 група проходила джерелознавчу (лінгвістичну) практику. У зв’язку з карантинними обмеженнями відбувалася вона в режимі онлайн. Відвідати архіви бібліотек і наживо поспілкуватися з їхніми працівниками нам, на жаль, не вдалося. Проте завдяки керівникові практики Світлані Калениківні Богдан відбулися інформативні ZOOM-конференції та віртуальна зустріч-екскурсія з представниками відділу зарубіжної україніки найбільшої книгозбірні України – бібліотеки імені В. І. Вернадського.
Практика передбачала: 1) ознайомлення з різними джерелами мовознавчих досліджень і вимогами щодо їх представлення в наукових працях; 2) пошук і добір літератури для майбутніх курсових робіт, їх оформлення; 3) ознайомлення з методикою вибору оптимальної бази фактичного матеріалу, його систематизацією й актуалізацією в наукових дослідженнях, зокрема на основі роботи з епістолярними текстами Лесі Українки й вивчення її лектури. Третій етап –захист власних пошукових доробків.
У відгуках про практику студенти поділилися своїми враженнями, здобутими практичними навичками та результатами власних досліджень на основі листів Лесі Українки.
Щодо першого етапу в студентів не виникло жодних труднощів (на противагу другому).«Впоратися із першим завданням практики було легко, адже кожен із нас на той момент уже почав роботу з власними дослідженнями. Усе було майже готове. А от із другим етапом важче, хоч і значно цікавіше», – зазначила Антоніна Нечипорук.
Аліна Желізна: «Праця не з легких, адже потрібно було вичитати кожну сторінку, вибрати всі згадані Лесею Українкою твори й авторів, укласти спеціальний реєстр посторінково і в алфавітному порядку. Проаналізувавши “свою частину” епістолярних тексів, я дізналася багато цікавого. Три тижні практики промайнули надзвичайно швидко, адже ми постійно працювали. Також консультувалися зі Світланою Калениківною, обговорювали правильність виконання роботи, оформлення й інші питання».
Ольга Цокало закцентувала увагу на важливості пізнання різних методів роботи з джерельною базою: «Мені випала чудова нагода докладніше ознайомитися з епістолярною спадщиною Лесі Українки. Якщо чесно, то під час роботи інколи було нелегко, але результат того вартий».
Христина Іващишин відзначила ще кілька важливих моментів: «Ми побувати на онлайн-подорожі, під час якої втамували нашу дослідницьку цікавість щодо мети створення та наповнення архіву відділу зарубіжної україніки. Вдавалося також виходити на короткі, але інформативні ZOOM-конференції, де кожен зі студентів міг задати своє запитання, попросити допомоги у розв’язанні тих чи інших питань тощо. І, звичайно, досить цікавим і важливим було завдання, що стосувалося курсової роботи».
Чимало у відгуках йшлося також про емоції, які супроводжували роботу з текстами Лесі Українки: «Я вперше побачила справжню Лесю Українку. Я її відчула» (Анастасія Бубало).
У своїх коментарях студенти висловили також щирі слова вдячності Світлані Калениківні за здобуті навички й творчу атмосферу впродовж усієї практики: «Робота була не завжди легкою, але Ви вміли зробити так, щоб після кожної зустрічі залишився лише хороший настрій» (Діана Цибуля); «Хочу подякувати Світлані Калениківні за те, що вона вміє створити дружню і теплу атмосферу, зарядити нас на роботу» (Аліна Желізна); «На завершення хочу подякувати нашому керівникові – Світлані Калениківні Богдан. Вона, як світлий промінчик, упродовж усієї практики показувала нам правильний шлях, вказувала на допущені помилки й аж ніяк не сварила. Лише можна було почути з її вуст: “Напевно, люба дитина стомилася…”. Цікаво було читати і її побажання після кожної онлайн-зустрічі: “гарної творчої днини”, “натхнення і пошукової насолоди”, “доброї днини”. А ще приємніше було, коли нас називали “хтосічками”» (Антоніна Нечипорук).
А найголовніше – за період проходження практики ми отримали цікавий дослідницький досвід, нові знання про роботу з архівними джерелами, а також актуальні поради щодо пошуку та добору наукових тем і відповідної літератури для майбутніх досліджень. А ще – вдосконалили навички щодо оформлення основних структурних елементів наукових текстів, бібліографії, що дуже важливо для формування фахових компетентностей філолога.
Аліна ПРИХОДЬКО,
студентка 41 групи
факультету філології та журналістики
