Уже традиційною стала співпраця філологів ВНУ імені Лесі Українки й Університету в Білостоці (Республіка Польща). Стажування, спільні конференції, інші форми наукової взаємодії особливо активізувалися у період 2022–2023 рр. 20 квітня 2023 р. зреалізовано ще один важливий етап спільної роботи – відбулася Міжнародна наукова конференція в онлайн-форматі «Постаті та духовні основи української та польської барокової літератури». Співорганізаторами заходу стали факультет філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки й філологічний факультет Університету в Білостоці. Ініціаторка й ідейна натхненниця проведення конференції – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри полоністики і перекладу Світлана Сухарєва.
На урочистому відкритті заходу декан філологічного факультету Університету в Білостоці, професор, доктор габілітований Ярослав Лавський, зокрема, зауважив, що для поляків принципово важлива та цінна співпраця з українськими науковцями – як вияв цілковитої солідарності з Україною, яка потерпає від російської збройної агресії. Декан факультету філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки Лілія Лавринович висловила вдячність партнерам за те, що факультети вже втретє впродовж року збирають коло науковців для обговорення актуальних літературознавчих проблем, і зауважила, що наукова проблематика конференції має надзвичайний потенціал.
Далі – пленарне та секційні засідання, де учасники виголосили низку актуальних доповідей, які викликали жвавий інтерес й обговорення. Серед них, зокрема, доповідь професора Бернадетти M. Пухальської-Домбровської (Університет в Білостоці) «Заступниця львівського Костелу св. Єлизавети в проповіді львівського домініканця (Фабіяна Бірковського)», в якій авторка зосередила увагу на постаті Єлизавети Угорської (тієї, чиїм ім’ям названа Церква Святих Ольги і Єлизавети, чинна неоготична церква УГКЦ у Львові).
Професор Тереза Левчук (кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури ВНУ імені Лесі Українки) у доповіді «Духовні зорослови: барокові традиції української візуальної поезії» зосередила увагу на візуальних аспектах барокової лірики та прослідкувала тяглість традиції візопоезії аж до сьогодення (зокрема, в контексті барокової традиції згадала про синестезійну творчість Галини Яструбецької, професора кафедри української літератури нашого Університету).
Професор Світлана Сухарєва (кафедра полоністики і перекладу ВНУ імені Лесі Українки) у доповіді «Духовні краєвиди у творчості Лазаря Барановича» зупинилася на важливих аспектах життя і творчості українського письменника, церковного й політичного діяча другої половини XVII ст., який відстоював самостійність Київської митрополії та незалежність українського духовенства від московського патріархату.
Доцент Лариса Семенюк (кафедра української літератури ВНУ імені Лесі Українки) виголосила доповідь «Інтермедія та вертепна драма як явища низового бароко» – про багатющий пласт українського бароко, з його стихійними, природними, бурлескно-травестійними, пародійними первнями.
Доцент Лілія Лавринович у доповіді «Бароковий орнамент на тканині романного тексту (“Амадока” Софії Андрухович)» розповіла про «сліди» барокової культури в романі сучасної української письменниці.
Не менш цікавими були інші теми: «Духовенство і книжність: Іван Леванда в колі сучасників» професора Ольги Новик (Бердянський державний педагогічний університет); «“Вічні істини” Кароля Россінгноліуша – єзуїтська медитація в контексті катехетичного навчання» професора Іренеуша Щуковського (Університет Казимира Великого в Бидгощі); «Образи святих в українських барокових богословсько-полемічних трактатах, спрямованих проти російських старообрядців» доцента Катерини Борисенко (Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая); «Духовні змагання і сподівання людської душі в польській бароковій емблематиці» професора Данути Кюнстлер-Лангнер (Університет Миколая Коперника в Торуні); «Українські духовні пророки-класики в публікаціях польських авторів на шпальтах “Польсько-українського бюлетеня”» доцента Ольги Яручик (ВНУ імені Лесі Українки) й ін.
У межах конференції відбулася презентація монографії «Пилип Орлик (1672–1742) і його “Diariusz”» знаної українсько-польської дослідниці, професора, доктора філологічних наук Валентини Соболь (Варшавський університет). Натхненна розповідь пані Валентини про героя її розвідки – українського політичного, державного та військового діяча, Генерального писаря, гетьмана Війська Запорозького у вигнанні Пилипа Орлика – увінчалася закликом до студентів-філологів (які активно долучилися до розмови про книгу) братися за складну, але цікавезну роботу палеографа (історико-філологічний фах, об’єктом якого є історія письма, його еволюція та характерні особливості на певних етапах розвитку). Бо направду в українських палеографів – непочатий край роботи: досі не видана величезна кількість текстів, які би дали світові більш правдиву картину історії України XVII–XVIIІ ст.
Наукова конференція «Постаті та духовні основи української та польської барокової літератури» завершилася, але залишила гарні враження, актуалізувала нові смисли, дала поштовх до нових ідей.
Факультет філології та журналістики
