Кафедра україністики Варшавського університету організувала круглий стіл «Ukraińska literatura і nowe media», на який були запрошені директор Дому Франка у Львові Богдан Тихолоз, доцент кафедри української літератури ВНУ імені Лесі Українки Олена Маланій і директорка відділу комунікацій видавництва «Бородатий Тамарин», ініціаторка багатьох мистецько-культурних проєктів у Луцьку, випускниця факультету філології та журналістики Елла Яцута. Захід відбувся 1 березня 2024 року.
Розмова велася навколо важливих й актуальних сьогодні проблем: «Цифрові медіа в музейних практиках: досвід Дому Франка», «Аудіокниги як засіб промоції літератури», «Де читачі? Як і де видавництву розповідати про книжки, аби їх купували». Спікери круглого столу поділилися з учасниками зустрічі (а серед них – викладачі та студенти українських і польських університетів) своїми думками щодо сучасних медійних технологій у музейній справі, книговидавництві та промоції літератури.
Зокрема, закцентовано на питаннях функціонування музеїв у сучасному середовищі, музейних комунікаціях із відвідувачами, діджитал-проєктах (оцифрування музейних фондів, віртуальні 3D тури, сторінки в соціальних мережах, освітні влоги, аудіододатки для смартфонів, трансмедійний сторітелінг та ін.).
Порушено питання про роль аудіокниг у сучасному навчальному закладі, їх місце серед паперових книг як партнера, дублера, цифрового аналога, але не конкурента. Наголошено на важливості формування інноваційного навчального процесу за допомогою аудіокниг і мультимедійних проєктів. Цікавою була розповідь про появу перших аудіозаписів, перших «книг, що розмовляють», про основні переваги аудіокниг – чому варто не лише читати, а й слухати, про сучасні аудіобібліотеки на різних платформах. Зокрема, присутнім нагадали про історію створення кафедрою української літератури ВНУ імені Лесі Українки наприкінці 2020 року, під час дистанційного навчання, аудіобібліотеки «Слово» та її фонди. Доповідач Олена Маланій презентувала канал кафедри на відеохостингу в ютуб, розповіла про специфіку відбору текстів, різножанровість начитаних творів – від поезій, прозових мініатюр, уривків із повістей і романів, монологів драматичних творів до спогадів, уривків із щоденників, подорожніх записів, рецензій, науково-популярних і публіцистичних статей, буктрейлерів, а також відзначила читців каналу – студентів, викладачів і випускників, проаналізувала аудиторію підписників/слухачів.
Доречно було згадано про те, що кафедра української літератури намагається осучаснювати навчальний процес і щораз пропонує студентам прикладні вибіркові дисципліни, такі як «Аудіо- та відеоінтерпретація художнього тексту», де студенти мають змогу ознайомитися з найновішими технологіями і корисними ресурсами, освітніми платформами, програмами, на практиці спробувати свої сили у виконанні творчих завдань.
Вагомим акцентом у розмові про важливість застосування новітніх технологій в освітньому процесі була інформація про традиційні на факультеті філології та журналістики науково-методичні семінари «Стратегії курсу української літератури в загальноосвітній школі» (2021 р.), «Українська мовно-літературна освіта: проблеми та перспективи» (2023 р.), під час яких викладачі факультету разом із учителями-практиками обговорювали питання інноваційних технологій.
Увагу учасників круглого столу привернула також розповідь про нові сучасні платформи та соціальні мережі, що сприяють промоції книг, літератури, читання, як-от: LitCom (авторські подкасти про книги), КрутеЗНО (Всеукраїнський конкурс літературних подкастів для популяризації читання та впровадження нових форматів в освіті). Цікавим постало питання про те, чим є літкасти (літературні подкасти) – конкурентами аудіокниг чи новим форматом зацікавлення книгою, читанням. Одним із форматів аудіокниги або ж варіантів зацікавлення сучасного покоління учнів, студентів читанням, літературою можуть бути пісні на слова українських письменників і радіовистави (скажімо, сторінка Нової української школи пропонує скористатися пропозицією «Топ-20 вистав в ефірі UA: РадіоКультура, які закохують в літературу»: «Шкільна класика на UA: РадіоКультура»). Учасники круглого столу переконалися у тому, що в сучасному просторі є безліч ресурсів і технологій для промоції літератури, читання, книг.
Елла Яцута розповіла про важливість для книговидавців аналітики запитів «книга» в пошукових системах, профільні медіа (зокрема, про Читомо – сайт, присвячений книжкам, соціальну мережу книголюбів Goodreads), блоги видавництв, намагання розширити межі можливостей популяризації книг, книжкові клуби онлайн.
Усі присутні зійшлися на думці про те, що інтерес до книг за час ковідних обмежень і повномасштабної війни в Україні не впав, навпаки – підвищився. Книговидавництво набирає обертів, попит на книги у різних форматах – і аудіо, і паперових лише зростає. Це тішить, тому що формується покоління, спрагле до знань, інформації, освоєння культурного простору, яке вибудовує свої літературні смаки, читаючи як українську класику та сучасну літературу, так і світову в перекладах українською.
Олена МАЛАНІЙ,
доцент кафедри української літератури
