Primary tabs

«Благослови, мати, весну закликати…»

By redactor, 27 March, 2013
Переглянути на сайті

«Коли в людини є народ, тоді вона уже людина», – писала свого часу Ліна Костенко. До цих по-філософському глибоких і влучних рядків славетної української поетеси важко щось додати. Можна лише розвинути її думку в тому плані, що народ тільки тоді є справді НАРОДОМ, коли він не просто має багату фольклорну спадщину – легенди, міфи, казки, пісні, танці, ігри, прикладне мистецтво, а свято береже її, передаючи від покоління до покоління ці безцінні скарби, завжди пам’ятаючи джерела та коріння свого роду, його традиції.

У цьому й автора цих рядків і, либонь, кожного, хто завітав 26 березня до актової зали інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, переконав науковий флешартмоб «Леся Українка та волинський фольклор». Організаторами дійства виступили доценти кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства Лариса Ігнатова і Світлана Панасюк.

Внесок Лесі Українки у вітчизняну та світову фольклористику справді неоціненний. Із кінця 80-х рр. ХІХ ст. інтерес Поетеси до народної творчості переростає у вдумливу, копітку працю зі збирання зразків фольклору на Волині, Полтавщині, в Карпатах, всюди, куди заносили її доля й недоля. Та перші записи здійснено в Колодяжному. Саме волинський фольклор був для Лесі Українки тим благодатним ґрунтом, на якому згодом зріс її знаменитий шедевр «Лісова пісня». Він став і основою флешартмобу, а точніше, театралізованого народного гуляння, у якому активну участь брали діти.

На початку дійства з вітальним словом до присутніх звернувся завідувач кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства інституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки, народний артист України, професор Василь Чепелюк.

Науковий флешартмоб був поділений на проблеми, котрі можна визначити як дії зворушливої фольклорної вистави за народними мотивами. Куратор першої з них – «Творча постать Лесі Українки: музикознавчо-культурологічний аспект» – доцент Лариса Ігнатова. А представила цю дію-проблему відома співачка й композитор з Волині, дослідниця творчої спадщини Лесі Українки Тетяна Ціхоцька. Вона виконала без супроводу пісню на вірші Лесі Українки «Веснянка», після чого юні учасники керованої співачкою дитячої фольклорної студії запропонували присутнім композицію на основі зібраних Лесею Українкою дитячих веснянок. Були там і «Кривий танець», і «Зайчик»,  і «Подиляночка» (виконавці дотримувались автентичної поліської вимови), і чимало інших.

Фольклорний колектив Луцької музичної школи № 2 «Волинські забавлянки» (художні керівники Оксана Годлевська та Віталій Барчук) представив композицію «Весняна вулиця». Девізом ансамблю народної музики Луцької музичної школи № 3 «Волинян» (художній керівник Тетяна Жилюк) було закличне «Ви, музики, грайте!». І музики справді показали клас! До речі, й Т. Ціхоцька, й О. Годлевська, і В. Барчук, і Т. Жилюк – випускники інституту мистецтв Лесиного вишу.
Другу дію-проблему «Творчість Лесі Українки та навчально-виховний процес» (куратор – доцент Світлана Панасюк) представили учні НВК № 4 з міста Рожище на чолі з заступником директора з виховної роботи Валентиною Степанюк. Вони запросили всю аудиторію до народних забав, зокрема «Струмочка». Звучали також щирі проникливі вірші поетеси Валентини Артисюк.

Своєрідною кодою дійства стала фольклорна композиція «Вуличні гуляння» на основі народних весняних пісень за участю студентів інституту мистецтв. Одначе виправлюсь: кода стосувалася музичної частини дійства. Була ще й образотворча проблема «Декоративно-прикладне мистецтво Волині» (куратор – старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Галина Вахрамєєва). Увазі присутніх запропонували виставку робіт студентів із курсу «Декоративно-прикладне мистецтво». Ці праці, автентичні строї виконавців, чудові пісні, танці, інструментальні композиції, ігри, нарешті, бублики з маком, якими частували юних артистів – усе створювало неповторну атмосферу торжества народного духу.
З-поміж творів, які співалися під час цієї акції, яку з повним правом можна назвати святом народного мистецтва, звучала й пісня «Благослови, мати, весну закликати…». Хочеться вірити, що весна таки відгукнеться на заклики юних душ і не забариться з теплом.

Ігор БЕРЕСТЮК
Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело

Image
Type