24 лютого 2026 року у Волинському національному університеті імені Лесі Українки із публічною лекцією «Українська мова в реаліях сучасного державотворення» виступив директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко.
Подія відбулася у межах науково-методичного семінару «Українська мова як чинник державотворення, освіти та професійної комунікації» до 155-річчя від дня народження Лесі Українки та Дня Університету.
Захід об’єднав представників влади та громадськості, освітян, студентів. Зокрема, серед присутніх – голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, ректор Університету Анатолій Цьось, голова Луцької районної ради Тетяна Павлова-Багрійчук, представники Управління масового спорту у Волинській області на чолі із начальником Олександром Хвіщуком, директорка Волинського РЦПК Тетяна Литвиненко, військовослужбовці. Модераторка – завідувачка кафедри історії та культури української мови Ірина Левчук.
Перед початком лекції музичною композицією вшанували пам’ять загиблих за незалежність України студенти факультету культури та мистецтв.
Ректор Анатолій Васильович привітав Павла Гриценка у стінах Університету, де тривають Дні Лесі Українки, та наголосив, що саме продовження інтелектуальної традиції патронеси Університету – особлива мета освітньої діяльності академічної спільноти.
«Дякую керівництву Волинського національного університету, що впродовж дуже багатьох років ми спільно плекаємо, розвиваємо і вдосконалюємо знання нашої рідної мови. Сьогодні ми маємо можливість почути на цій лекції людину, в якої мова живе в душі. Людину, яка змушує ще раз подумати про те, хто ми є», – виступила директорка Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації Тетяна Литвиненко.
У своїй лекції Павло Гриценко вибудував широку історико-політичну панораму української мови – від ранньої історії до сучасних викликів, показавши її не просто як засіб комунікації, а як фундамент державності, ідентичності й опору.
Він наголосив, що приїзд до Луцька – подія особлива. Спікер підкреслив вагомий внесок волинських науковців у розвиток не лише регіонального, а всеукраїнського й навіть всеслов’янського мовознавства, зазначивши, що видання Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах та Зібрання творів Олени Пчілки у 12 томах – це засвідчення потужного наукового потенціалу.
Павло Гриценко назвав мову «гіперсилою», що провела українців через історичні провалля. Так, за його словами, наша нація ніколи не була агресивною щодо інших мов, але послідовно намагалася зберегти свою, бо мова – це архетип ментальності, маркер автохтонності, доказ історичної тяглості народу на своїй землі.
Лектор підкреслив, що проблема нищення української мови триває не одне століття і є спадком імперської політики Росії та її реакцією на самоствердження української ідентичності, «метастазами», які, на жаль, надто глибоко вкорінилися у нашому суспільстві.
Павло Юхимович продемонстрував карту 1871 року, створену російським імператорським географічним товариством, яка фіксувала межі поширення української мови. Точну копію такої карти, як нагадування про реалізацію росіянами послідовної стратегії знищення українців як окремої нації, Павло Гриценко подарував ректору ВНУ імені Лесі Українки Анатолію Цьосю.
«Наше завдання, а Волинський національний університет частково його вже реалізує, – не втратити інформаційно оті терени, які прилягають до України – Берестейщину, Підляшшя. Ми маємо знати правду», – сказав Павло Юхимович. Окрему подяку за плідну дослідницьку діяльність у сфері діалектології він висловив мовознавцям, професорам Григорію Аркушину та Юрію Громику.
Окремий блок лекції був присвячений системній русифікації: Павло Юхимович розповів про наслідки того, що російська була мовою вищої освіти, а деякі українські виші навіть підпорядковувалися Москві. Він назвав цю систему «мовним каліченням» – примусовим формуванням іншої мовної ідентичності.
Насамкінець Павло Гриценко акцентував на терміновості остаточного вирішення мовного питання в Україні, адже від цього залежить історична пам’ять, національна безпека та майбутнє держави. Лекція стала своєрідним маніфестом: без усвідомлення глибини мовного питання неможливо завершити процес реального державотворення.
Співпрацю між ВНУ імені Лесі Українки та Інститутом української мови було офіційно закріплено підписанням меморандуму між Павлом Гриценком та Анатолієм Цьосем.
Відділ інформаційної політики
