Таку назву мала Міжнародна наукова конференція, яка проходила 17–18 травня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Участь у ній узяли вчені з Луцька, Києва, Львова, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Житомира, Рівного, Полтави, а також Польщі та США.
Відкрила конференцію проректор з навчально-виховної роботи, завідувач кафедри української літератури, кандидат філологічних наук, доцент Ірина Констанкевич. Ірина Мирославівна передала вітання учасникам заходу від голови оргкомітету – ректора університету, доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Ігоря Коцана й побажала всім плідної роботи, після чого слово було надане співголові оргкомітету – директорові Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Науково-дослідного інституту Лесі Українки СНУ імені Лесі Українки, академіку НАНУ Миколі Жулинському.
У своєму виступі Микола Григорович наголосив на величезній актуальності спадщини Лесі Українки, особливо з погляду на проблему національної ідентичності, а також дав пояснення терміна «культурний націоналізм» (до його представників учений зараховує таких речників морального, духовного відродження українства, як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов та ін.).
Пам’ять Лесі Українки було вшановано покладанням квітів. Присутні заслухали виступи почесних гостей – внучатого племінника Лесі Українки Роберто Гааба, котрий прибув до Луцька зі Швейцарії разом зі своїми дітьми (він торкнувся теми родинного пантеону Косачів у Колодяжному) та видатного українського письменника, громадського та культурного діяча, Героя України Івана Драча. Виступ Івана Федоровича був присвячений волинським творчим шляхам Миколи Мащенка. Власне, розмова про цього визначного українського кінорежисера, сценариста, письменника (на жаль, уже покійного) того ж дня продовжилася презентацією фільму М. Мащенка «Данило Шумук» про нашого краянина, людину винятково драматичної долі, котрий провів у польських, німецьких, радянських тюрмах у загальному 42,5 роки. Стрічку представив Іван Драч як співавтор сценарію (по закінченні картини глядачі вшанували хвилиною мовчання пам’ять Данила Шумука та Миколи Мащенка).
На конференції було презентовано низку наукових видань, зокрема енциклопедію «Тарас Шевченко» (її представив академік Микола Жулинський). Серії «Студії з україністики», «Київські полоністичні студії», «Друкується вперше. Літературні палімпсести» представив доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, директор Міжнародної школи україністики НАНУ, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України Ростислав Радишевський (пан Ростислав поєднав цю презентацію зі своєю доповіддю «Аксіологічні виміри творчості Лесі Українки і польська традиція», яку мав виголошувати на пленарному засіданні). І, нарешті, книгу «Іван Матвійович Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування» представили історик, краєзнавець, письменник із Полтави Григорій Титаренко та доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Т. Шевченка Галина Александрова.
Пленарні засідання відбулися 17 травня (на обох головував академік М. Жулинський). З науковими доповідями виступили доктор габілітований, професор Бялостоцького університету (Польща) Ярослав Лавський – («Ironia Lesi Ukrainki. Rekonesans»), доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, головний редактор журналу «Слово і Час» Лукаш Скупейко («Леся Українка і екзистенціалізм: новий погляд чи нова метафора?»), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Марія Моклиця («Символічні топоси у драмі Лесі Українки “У пущі”»), згадана вже Галина Александрова («Іван Стешенко та Леся Українка: поетичні перегуки»), кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Ганна Гаджилова («Історіософська проблематика п’єс “Руфін і Прісцілла” Лесі Українки та “Кремуцій Корд” Миколи Костомарова»), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету Раїса Тхорук («Герої драм Лесі Українки та читацькі ідентифікації»), кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, член Національної спілки письменників України Алла Диба («Брати Френкелі: поруч із Лесею Українкою і без неї»).
Учасники заходу здійснили екскурсію містом, відвідали Музей Волинської ікони та Музей Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
18 травня робота конференції продовжилась у секційному режимі в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки в Колодяжному.
Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
