На черговому засіданні ректорату Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проректор з навчальної роботи, професор Світлана Гаврилюк привітала студентів зі Східної України із завершенням семестрового навчання по обміну та вручила подарунки на згадку про Волинський край та Лесин виш.
Із 16 вересня для найвідважніших студентів із Маріуполя та Луганська розпочалося навчання у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з ініціативи Надзвичайного і Повноважного Посла України у США, заступника голови Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки Олександра Моцика, ректора СНУ імені Лесі Українки Ігоря Коцана та за фінансової підтримки мецената з української діаспори у США Юрія Чопівського. Восьмеро кращих студентів зі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля та Маріупольського державного університету завітали до вишу Лесиного краю на семестрове навчання за своїми спеціальностями. Протягом чотирьох місяців наші гості знайомилися з процесом навчання у СНУ імені Лесі Українки, з викладачами, з однолітками, з життям Луцька загалом, а тепер, перед від’їздом з Волині, вони згадали все хороше, що з ними траплялося за цей час, усіх, кому вони вдячні та чим для кожного з них став Луцьк та СНУ імені Лесі Українки.
Юлія Онищенко, студентка Маріупольського державного університету, спеціальність «Українська мова та література»:
Ось і добігає кінця моя подорож казковими місцинками Луцька… Дуже багато побачила, дізналася нового, отримала величезний досвід у навчанні та житті. Стає сумно, що наприкінці грудня вже потрібно їхати додому.
Найбільш вражаючим на початку знайомства з лучанами й упродовж усього навчання було і залишається те, що спілкування з усіма та завжди було українською мовою. Це стало для мене величезним відкриттям.
Я хочу подякувати всім, хто допоміг організувати наше навчання в Луцьку, особливо Надзвичайному і Повноважному Послу України у США О. Ф. Моцику, адже саме він був ініціатором такого обміну, а також меценату з української діаспори у США, президенту компаній «United Psychiatric corporation» та «Business Ukrainian Development» Юрію Чопівському за надані нам стипендії.
Навчання у Східноєвропейському університеті імені Лесі Українки і Маріупольському державному університеті має чимало відмінностей. Перш за все у вас часто проходять літературні зустрічі з письменниками, наукові конференції, а також маєте величезний бібліотечний фонд; семінарські заняття проводяться у формі невимушеної бесіди викладача зі студентами. На тижні інституту філології та журналістики всі одяглися святково, у вишиванки. Вражає доброзичливе ставлення наших одногрупників, активна громадянська позиція лучан.
Із викладачів найбільше запам’ятаються Світлана Богдан та її душевні практичні заняття зі стилістики української мови, правник Вікторія Колодяжна, від якої віє домашнім затишком та спокоєм, а також викладач політології Юрій Федчик, чиї думки щодо тієї чи тієї ситуації в державі дуже подобаються. На жаль, не побувала на лекціях Юрія Громика (бо в цьому семестрі в нашій групі він не викладав), але з відгуків моїх знайомих зі Східної України, пари в нього проходять «на одному диханні».
Думаю, після повернення додому саме цього мені бракуватиме. Буду сумувати за одногрупниками, викладачами, а також за традиціями цього університету. За три з половиною місяці я звикла до всього, що мене оточувало, і тепер навіть не уявляю, як раніше могла жити без цього.
Олексій Слєпов, студент Маріупольського державного університету, спеціальність «Менеджмент організації»:
О своем отношении к Луцку писал ранее (в прошлом интервью), и за эти 4 месяца, хочу вам сказать, оно не изменилось, мне нравится этот город! Обязательно вернусь сюда в новом году.
Вся поездка сюда и учеба стала для меня открытием. Здесь я познакомился с очень хорошими людьми, многие из которых стали мне друзьями. Надеюсь, и я им тоже. Удивила меня активная гражданская позиция многих студентов, особенно смотря на все происходящие события и «евромайдан», чего, к сожалению, должен признать, не хватает у нас.
В университете для меня новинкой стало то, что каждая группа готовила какой-либо номер на день факультета, а также проведение многочисленных мероприятий, в том числе дебаты, участником которых мне посчастливилось стать.
Всем преподавателям хочу сказать огромное спасибо. Отдельную благодарность хотелось бы принести Анне Момчевой за ее стиль преподавания, Людмиле Шостак за требовательность, Игорю Чулипе за помощь, а также Ларисе Черчик, Наталье Коленде, Олесе Тоцкой, Ольге Маркус, Валентине Галущак и Светлане Орловой.
Спасибо Чрезвычайному и Полномочному Послу Украины в США Моцику Александру Федоровичу, меценату Юрию Чопивскому и всем тем, кто приложил усилия к этой программе, ведь это была отличная возможность для меня и для всех, кто приехал со мной, узнать, как учатся студенты на Западной Украине, о культуре, обычаях, характере истинно украинских людей.
А скучать буду наверно за всем, ведь тут другая атмосфера, чувствуется национальный дух, надеюсь, что вернусь сюда довольно скоро.
Ольга Квасоля, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Прикладна лінгвістика»:
Як же було колись страшно їхати сюди і як же тепер не хочеться покидати свою нову родину «прикладників». Непомітно промайнули три з половиною місяці – і ось уже час повертатися додому. Звісно, «непомітно» означає лише те, що не було часу нудьгувати, був час лише працювати й розважатися з новими друзями. Багато подій відбулося, багато пройшло лекцій і семінарів, багато нових знань було отримано, було багато неперевершених знайомств і всього чарівного, незабутнього і захоплюючого теж було багато, але всіх емоцій, що всередині, на жаль, неможливо передати на папері.
Коли я тільки приїхала до Луцька, вперше прийшла до університету, все здавалося новим, незвичним, проте вже за перший тиждень навчання все стало рідним, бо така вже в нас кафедра, кожен готовий прийти на допомогу і ніхто не пошкодує посмішки. Були новими і система занять, і розклад, і навчання в другу зміну. Проте до всього можна звикнути, і тепер навіть невідомо, що ж буде, коли повернуся додому. Були і деякі складнощі, зокрема те, що я ніколи не вивчала іноземну мову на тому рівні, який тут, проте було дуже цікаво займатися і з кожним днем підвищувати рівень англійської, а також почати опановувати зовсім нову для мене мову – німецьку, адже викладачі і студенти залюбки приходили на допомогу. Тепер я знаю точно, що іноземна мова просто необхідна для того, щоб я була спеціалістом свого фаху – прикладної лінгвістики. Мабуть це для мене є найбільшим здобуттям, це саме те, чим я буду ділитися з колегами з мого університету. І обов’язковорозкажу про святкування 20-річчя кафедри прикладної лінгвістики СНУ ім. Лесі Українки, про те, яка це велика, дружня і завзята родина, адже про кожного викладача, їхні професійні якості й здобутки можна говорити го-ди-на-ми.
Буду сумувати за містом Луцьк із його неперевершеним духом минувшини, з казковим поєднанням старовини і модерну, з привітними і щирими людьми. І, звісно, за університетом, що став наче рідний.
За те, що я змогла відкрити для себе чарівне місто Луцьк, за те, що мала досвід спілкування з найкращими викладачами Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, за всі ті знання і навички, що я отримала протягом навчання, за теплий прийом кажу СПАСИБІ ректору університету Ігорю Коцану, деканам інституту іноземної філології Оксані Рогач та інституту філології та журналістики Юрію Громику, завідувачеві кафедри прикладної лінгвістики Ірині Біскуб, куратору 27 групи Діані Каліщук.
Також висловлюю ПОДЯКУ всім викладачам і студентам, які підтримували та приходили на допомогу. Окремо дякую проректору з навчальної роботи професору Світлані Гаврилюк за увагу до нас, турботливе ставлення, щире намагання зробити наше перебування в Луцьку комфортним.
І на останок ДЯКУЮ завідувачу кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені В. Даля Роману Міняйлу за те, що «відпустив» мене сюди.
Ольга Яшутіна, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Українська мова та література»: 
Луцьк! Ось і залишилося ще кілька днів! Я вже уявляю як буду їхати додому і сумувати… за одногрупниками, університетом і викладачами, за цим незвичним містом із своєю історію.
Моя маленька «подорож» закінчується, і хочеться сказати, що можливість опинитися на Заході України, зокрема в Луцьку, відкрила багато нового для мене. Я познайомилася з новими людьми, побачила, яка система навчання в цьому університеті, вперше побувала на лицарських боях у замку Любарта, відвідала різноманітні фестивалі, була на виставі «Ромео і Джульєтта» в театрі.
Навчання в СНУ ім. Лесі Українки майже не відрізняється від навчання в нашому університеті. Єдине, що хвилює – система оцінювання. Деякі предмети не збігаються. Але це все дрібниці життя. Я дуже вдячна викладачам цього університету за розуміння і підтримку. Велику подяку хочу висловити Ю. В. Громику, який займався всіма організаційними питаннями, вирішував мої проблеми щодо предметів. Не забуду викладачів, лекції і семінари яких було дуже приємно відвідувати. Я вдячна Л. Б. Лавринович, О. В. Яблонській, О. В. Кондратик.
Мені сподобалося, що ІФтаЖ живе не тільки навчанням, а й влаштовує різні виставки творчих робіт, організовує свята. Майже щомісячно в інституті проводять презентацію своїх нових книг відомі українські письменники. Незвичним для мене було святкування тижня ІФтаЖ, де студенти могли продемонструвати свої творчі роботи, викладачі презентували свої книги і проводили відкриті лекції, в інституті проводили конкурси з журналістики та філології. Все було надзвичайно цікавим!
«Подорож» до Луцька – неперевершена, усе виявилося так, як я і очікувала, і навіть краще. Навчатися в одному з кращих вишів України, мешкати в одній кімнаті з дівчатами, які ніколи не давали мені сумувати, знайти «рідну душу» серед одногрупників, проводити вільний від навчання час, відвідуючи вистави, концерти і фестивалі – що ще потрібно для щастя? :-)
Я ще раз дякую організаторам цієї програми і викладачам з мого рідного університету СНУ ім. В. Даля за те, що дали змогу поїхати до Луцька, змінити оточення, побачити, як навчаються студенти в цьому університеті. Здобутий досвід обов’язково знадобиться мені в майбутньому!
Ганна Демків, студентка Маріупольського державного університету, спеціальність «Журналістика»: 
Звичайно, перші враження були такими, наче ми опинилися в казці: знайомство зі старовинним містом, турботливим деканом, невгамовно активними одногрупниками. Але байдикувати довго не довелося: казка скінчилася і почалися студентські будні зі своїми радощами й труднощами. Але, на жаль, час виявився занадто швидкоплинним і зараз турбує розуміння, що за час перебування в Луцьку так і не вдалося здійснити деяких планів та мрій. Але все ж таки багато чого й встиглося. Адже побувати на справжніх лицарських боях, обідати на лоні старовинної фортеці, побачити зібрану в одному місці бойову техніку та залізти у справжній військовий вертоліт, насолодитися фестивальною атмосферою – все це мені вдалося завдяки цій «подорожі». Щодо навчання, то мені цей обмін дав зустрічі з сучасними українськими письменниками, лекції з популярними медіа-тренерами, можливість підготувати кілька матеріалів у радіорубці, співпрацювати з деякими волинськими ЗМІ – новий теоретичний та ПРАКТИЧНИЙ досвід. Чому я наголосила на «практичний»? На мою думку, можливість практичної діяльності – визначальна й украй необхідна для майбутнього журналіста.
Єдине, що турбує – це деякі відмінності у системі оцінювання у СНУ та моєму університеті. Взагалі, повертатися вже якось страшно. Колись ми їхали сюди у «невідомість», але вже зараз все своє, знайоме, більш-менш стабільне. Тепер така «невідомість» та невизначеність чекає в Маріуполі – пропустивши цілий семестр, вперше зустрітися з викладачем на заліку чи екзамені лякає і водночас нагадує анекдотичну ситуацію.
До речі, мені дуже сподобалися різноманітні творчі ініціативи ІФтаЖівців: літературна кав’ярня, фотосушки, розвішування віршів, прози та картин на стінах, Андріївські вечорниці!
На жаль, все має властивість завершуватись(( Дуже сумуватиму за цим незвичайним відрізочком життя, цією студентською пригодою… Луцьк подарував мені багато нових знайомств із творчими особистостями, з потужними діячами культури. Ніколи не забуду викладачів, які ставляться до всіх студентів з розумінням, прийдуть на допомогу, вражають вмінням цікаво і зрозуміло подавати нелегкий матеріал. Особливо хотілося б подякувати Сергію Хомінському, Світлані Кравченко, Оксані Теребус та Марії Рожило. А ще я з великим захопленням слухала лекції з релігієзнавства Тетяни Колосок. Сумуватиму і за сусідками в профілакторію, з якими можна і відверто поговорити, і веселих пісень заспівати, і на допомогу та підтримку яких завжди можна було розраховувати.
Тож, я вдячна організаторам та ініціаторам цієї програми, всім, хто забезпечував наше перебування у Луцьку. Окремі слова вдячності – Юрію Васильовичу, який завжди нас підтримував, а також моїм рідним викладачам із Маріупольського університету, які дали мені змогу взяти участь в обміні.
Вікторія Боровська, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Психологія»:
Мені дуже сумно від того, що семестр добігає до кінця. Я вже звикла і полюбила це неймовірно красиве, спокійне, чисте місто зі своїм архітектурним стилем. Луцьк вдало поєднує в собі історичний дух старого міста й сучасне життя людей. Життя тут дуже насичене. За цей період я побувала на кількох презентаціях, фестивалях, ярмарках і отримала море вражень! Тут люди поважають історію і зберігають традиції нашої країни.
Маю чудові враження від університету, викладацького складу та студентів факультету психології. Я вдячна їм за теплий і щирий прийом. У кожного викладача є свій підхід і власне бачення предмету. Хоча програма спеціальністі «Психологія» СНУ ім. В. Даля дещо відрізняється від програми СНУ ім. Лесі Українки, але я з великим задоволенням відвідувала всі заняття і мала можливість отримати знання з інших дисциплін. Так само була змога відвідувати додаткові дисципліни з психології. З викладачів найбільш запам’яталася доцент кафедри педагогічної та вікової психології Д. Т. Гошовська. Висловлюю їй свою вдячність за знання з курсу «Перинатальна психологія і психологічний супровід материнства». Дуже вразив авторський курс «Психологія особистісної події» професора Ж. П. Вірної. На факультеті психології є свої традиції, зануритися в які для мене стало дивним і приємним досвідом.
Ще дякую організаторам цієї програми обміну, завдяки якій я побувала на Заході України.
Я щаслива від того, що побувала в цьому місті й отримала неймовірну насолоду від нього! Луцьк залишиться в моїй пам’яті назавжди як місто культурних цінностей українського народу.
Олена Дюкарева, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Психологія»: 
«Ідеал – відчувати себе як вдома в будь-якому місці, взагалі всюди». Саме так, адже Луцьк став для мене ніби другою домівкою. Спокійні невеличкі вулички, затишні кав’ярні, безліч скверів, парків, історичних пам’яток, добрі, чемні, приязні й усміхнені люди – це все зробило моє перебування в Луцьку схожим на дивовижну казку!
Для мене визначною особливістю міста стали саме його люди – надзвичайно щирі, надзвичайно відкриті, віддані своїй Батьківщині з палаючим серцем та душею, ладні на все за для добробуту країни, за для кращого майбутнього.
Перебуваючи в Луцьку, я мала дивовижну можливість навчатися у СНУ імені Лесі Українки. Мене найбільше вразили стосунки між викладачами та студентами: кожен викладач намагався підібрати особливий підхід до студентів, на що студенти відповідали йому шанобливим ставленням та повагою до всіх вимог щодо навчання. Не можу не відзначити надзвичайно, на мій погляд, цікаві курси, які я відвідувала, а саме: «Перинатальну психологію та психологічний супровід материнства» Д. Т. Гошовської, «Психологію депривації» Я. О. Гошовського, «Психологію особистісної події» Ж. П. Вірної та ін. Педагогічна майстерність викладачів, їхня цілковита відданість своїй справі, дуже цікавий, незвичайний, вдало підібраний матеріал – це зробило навчання в СНУ імені Лесі Українки для мене не лише цікавим досвідом, а й задоволенням! Я щаслива від того, що побувала в стародавньому місті, де гарно переплилися княжа історія й європейська сучасність, познайомитися з такою кількістю чудових, життєрадісних, відкритих, шляхетних людей та отримала величезну насолоду бути студенткою СНУ імені Лесі Українки!
Лариса Коростошевиць, студентка Маріупольського державного університету, спеціальність «Українська мова та література»:
Минають останні дні нашого перебування на Західній Україні! 27 грудня – день, який назавжди перегорне сторінку під назвою «Луцьк». Мене переповнюють різні емоції, адже я розумію, що більше зі мною не повториться те, що подарувало мені це прекрасне місто і його люди! Здається, зовсім нещодавно ми приїхали сюди, все було цікавим, новим, луцьке повітря одразу повіяло старовиною. Я досі вражена величністю замку Любарта, католицьким собором, Лютеранською кірхою. Я раніше не бачила нічого подібного! Приємно вразили і самі лучани – відкриті, позитивні, товариські люди, які поважають українську культуру з її традиціями.
Хочеться висловити окрему подяку ректору університету Ігорю Ярославовичу за ініціативу такого обміну, за надані стипендії та організацію нашого перебування тут. Також величезне дякую викладачам інституту філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки. Адже саме вони роблять навчання у цьому ВНЗ цікавим і неповторним. Кожна лекція, практичне заняття ще раз доводили мені, що в цьому університеті працюють професіонали.
Я безмірно вдячна Юрію Громику за його допомогу. Юрію Васильовичу, ви були першим, хто зустрів нас у новому для нас місті. І вже тоді ми відчули, що нам тут раді, що є люди, які протягнуть руку підтримки.
Дуже приємним було те, що СНУ імені Лесі Українки має свої традиції: посвята в першокурсники; тиждень інституту, коли всі ходили у вишиванках, брали участь у різних конкурсах, олімпіадах; українська пісня на перервах, яка лунає з радіо ІФтаЖ.
Завдяки навчанню у СНУ імені Лесі Українки побувати на зустрічі з такими письменниками, як Макс Кідрук, Любко Дереш, послухала виступи відомих науковців на всеукраїнській конференції.
Я знаю точно, що коли повернуся додому, то буду сумувати за Луцьком. Найбільше, звичайно, я буду сумувати за тими людьми, з якими я мала щастя тут познайомитися, за нашою групою українських філологів. Я дуже вдячна всім їм за те, що вони приязно нас зустріли, жодного разу ніхто не відмовив у допомозі. Мої любі українські філологи, я дуже-дуже вдячна вам за вашу підтримку, за ваші посмішки, за ваші слова: «Не хвилюйтесь, усе буде добре!». За час, поки ми мешкали у Луцьку, ви стали нам дуже близькими.
Я абсолютно впевнена, що коли повернуся додому і чутиму слово «Луцьк», буду з вдячністю згадувати все те, що було зі мною у цьому місті. Я відчуваю, що стала трохи іншою. Луцьк ще раз переконав мене, що я живу в прекрасній країні!
Навчальний відділ
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
