9 жовтня на факультеті психології СНУ імені Лесі Українки відбувся навчальний семінар доктора психологічних наук, професора, завідувача кафедри загальної та соціальної психології Лариси Засєкіної щодо надання психологічної допомоги при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР).
На захід завітали студенти та викладачі факультету психології вишу, психотерапевти міста й лучани.
На початку семінару Лариса Володимирівна зазначила, що для людини найбільшою травмою в житті є смерть або втрата близької людини. На 2-му місці – розлучення. Сьогодні Україна відкриває новий феномен – хронічну травму. Професор окреслила специфіку ПТСР учасників Майдану у Києві чи АТО: суїцидальні наміри, почуття вини, неконтрольована агресія, зокрема до представників влади, небажання (у т. ч. сором перед побратимами) працювати з психологами, короткий термін госпіталізації тощо.
Пані Лариса наголосила, що за відсутності особистісної безпеки психолог не повинен працювати з травмою, яка забирає багато часу, енергії, сил, або ж шукати шляхи відновлення власних ресурсів за неможливості уникнути цього.
Перший крок при наданні психологічної допомоги – психоедукація, яка включає в себе пояснення природи травми, дороги зцілення, надання літератури для самодопомоги, використання метафор (потягу, хмар). Важливий психотерапевтичний стосунок (суцільна безпека на сесіях). Людина має розуміти, що вона перебуває тут і зараз, а не в зоні АТО, травма в минулому (використання техніки майндфулнес). При цьому психолог не повинен боятися емоційної близькості з пацієнтом.
Наступний етап – стабілізація психічного стану людини, контроль над симптомами (техніки дистанціювання (відкласти проблему в уявний сейф або до приходу психолога тощо), коупінгу румінацій (чи можна дати відповіді на всі питання?), відволікання (робити щось, що потребує стільки ж когнітивних зусиль, як і румінація)). Закоренитися в реальності можуть допомогти запахи (наприклад, протидія запаху палених шин).
Дуже важливий пошук ресурсів. Це може бути стосунок (і з живим, і з мертвим), духовність, спогади, мрії, спорт, медитація, творчість. Ресурсні вправи в терапії – це позитивна уява, розмова з наставником, пошук безпечного місця, ресурсна історія (наприклад, життя вічне), втілення ресурсу в символ, який можна взяти з собою.
Наступний крок – інтеграція травми до автобіографічної пам’яті (повторне пережиття в уяві, наратив травми, гарячі точки, зміна значень у наративі, інтеграція значень).
Заключний етап із надання психологічної допомоги – вибудовування плану майбутнього життя: зменшення симптомів ПТСР, регульована пам’ять про події, відновлення стосунків, самооцінки тощо.
На завершення семінару Лариса Засєкіна відповіла на безліч питань щодо своєї психологічної практики. Лариса Володимирівна також привітала всіх із Всесвітнім днем психічного здоров’я, яке відзначають 10 жовтня, й побажала душевного благополуччя, здоров’я – найбільшого скарбу людини, про який потрібно піклуватися впродовж життя.
Інна МОГІЛЕВСЬКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
