Хто такий Мирослав Дочинець? Відповідь напрошується вельми розлога. Це надзвичайно талановитий і плідний письменник і журналіст, автор книг «Гірчичне зерно» (1989), «Оскал собаки» (1991), «Мукачево і мукачівці» (1994), «Мункачі з Мукачева», «Роса на фігових листках» (1995), «Він і вона» (1996), «Дами і Адами» (2002), «Гра в ляльки. Жіночі історії», «Куфрик з фіглями» (обидві – 2003), «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті і радості», «Булава і серце. Великі романи великих людей» (2010), «Руки і душа та інші невигадані жіночі історії», «Лис у винограднику» (обидві – 2011), «Вічник. Сповідь на перевалі духу», «Криничар. Діяріюш найбагатшої людини Мукачівської домінії» (2012), «Горянин. Води Господніх русел», «В’язень замку Паланок» (обидві – 2013), «Світован. Штудії під небесним шатром», «Лад» (2014), «Синій зошит. Аркуші днів світящих» (2015) тощо. Минулого року за романи «Криничар» і «Горянин» Мирослав Іванович отримав Національну премію України імені Т. Г. Шевченка, але це далеко не єдина відзнака митця: він також лауреат Міжнародної літературної премії «Карпатська корона», «Золотий письменник України». Окрім усього, Мирослав Дочинець – успішний видавець, котрий очолює видавництво «Карпатська вежа» в Мукачеві. І найголовніше – це чудова людина й цікавий співрозмовник, у чому змогли пересвідчитися всі, хто завітав 29 квітня до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Зустріч із письменником відкрила методист бібліотеки університету Світлана Кресак, навівши думки знакових українських письменників (М. Слабошпицького, Є Сверстюка) про М. Дочинця. Сам же поважний гість повів із присутніми (а це були студенти, педагоги, науковці, письменники, курсанти військового ліцею та ін.) надзвичайно серйозну та водночас теплу й невимушену розмову про місце людини в житті. «Освіта – від лекцій, а мудрість – від Бога», «Не бійтесь визнати у собі талант», «Кожна людина – це неповторний ходячий Всесвіт», «Шукайте своє», «Зневага й ненависть ослаблюють душу», «Моліться» – ці сентенції та поради були дуже доречними, особливо для молоді, котра тільки виходить на життєву стежину. Торкаючись питання європейського вибору України, пан Мирослав зазначив: «Ми – давно Європа». Відповідь на запитання, хто з авторів найбільше справив на нього вплив, була дещо несподіваною: «Святий апостол Павло – своїми посланнями». Поряд із цим було названо Мігеля Сервантеса, Григорія Сковороду, Миколу Гоголя, Івана Франка, Василя Стефаника, Івана Буніна, Юрія Яновського, Уласа Самчука, Ірину Вільде, Олеся Гончара. Серед сучасних письменників Мирослав Іванович виділив Володимира Лиса, Василя Шкляра, Галину Пагутяк, Тараса Прохаська.
Письменник, проте, приїхав не один, а з побратимом по перу й теж видавцем – львів’янином Юрієм Николишиним, котрий, за словами М. Дочинця, «просуває українськість через книгу». Пан Юрій розповів про діяльність очолюваного ним видавництва «Апріорі», про свій роман «Бота Фікс» («Божа частка»). На думку письменника, людська душа – це «колайдер», що шукає духовну Божу частку в нас (на відміну від адронного колайдера, який шукає матеріальну). Письменник звернув увагу на вельми цікавий факт, що саме ті країни, які мають сильну духовну культуру, успішно розвиваються і в економічному плані. Не залишив і без поради: «В усьому знаходьте доцільність».
Зустріч пройшла ніби на одному диханні й завершилася урочистим врученням квітів. Ті, кого цікавила творчість Мирослава Дочинця, Юрія Ніколишина, продукція видавництв «Апріорі» й «Карпатська вежа», мали змогу придбати книги й отримати автографи.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
