14 липня 2015 року на запрошення ректора Ігоря Коцана в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з робочим візитом перебував Томас Естерманн – директор із питань управління, фінансування та розвитку суспільної політики Європейської асоціації університетів (Бельгія).
Візит на Волинь пан Естерманн розпочав із зустрічі з головою Волинської обласної державної адміністрації Володимиром Гунчиком. Під час бесіди обговорено сучасний стан освітньої системи в Україні, освітню реформу, яка сьогодні активно здійснюється в країні. Торкнулися також питання автономії регіональних ВНЗ.
Опісля Володимир Гунчик і Томас Естерманн долучилися до урочистостей із нагоди урочистого вручення дипломів випускникам Лесиного вишу. По завершенню святкової імпрези гість зустрівся з ректором Ігорем Коцаном. Спілкуючись вони напрацювали нові пропозиції, зокрема щодо залучення додаткових коштів для фінансування будівництва науково-технічного парку СНУ імені Лесі Українки. Також Томас Естерманн презентував на засіданні сенату Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки доповідь «Презентація Європейською асоціацією університетів досягнень у рамках проекту “ATHENA”».
Ректор представляючи гостя колективу, розповів про проект «ATHENA», учасниками якого є і європейські університети, і ВНЗ країн, що розвиваються, у тому числі й України. Проект «ATHENA» підтримує Асоціація європейських університетів (АЄУ), його співфінансує Європейська комісія за програмою «Темпус». Мета проекту – модернізувати вищі навчальні заклади у сусідніх східних країнах-партнерах, зокрема в Україні, Молдові, Вірменії. Партнери проекту в Україні – Міністерство освіти і науки України, Спілка ректорів ВНЗ України, а також чотири вищі навчальні заклади – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, Донецький національний університет та Одеський національний університет імені Іллі Мечникова. Проект триває три роки. Постійним учасником і координатором зустрічей, засідань і семінарів від університету була професор Лариса Засєкіна. Ігор Коцан розповів і про реалізацію напрацьованих упродовж трьох років пропозицій проекту «ATHENA» у ВНЗ. Адже сьогодні активно триває упровадження заходів із посилення в університеті кадрової, фінансової, організаційної, академічної автономій. На сьогодні вже відбулася реорганізація ректорату ВНЗ, надалі відповідно до принципу «згори вниз» триватиме реорганізація структурних підрозділів.
На початку зустрічі Томас Естерманн наголосив, як важливо відвідувати університети-учасники проекту, стежити над утіленням рішень, які сприятимуть розвитку автономії у ВНЗ України. Вразила гостя й церемонія вручення дипломів випускникам, атмосфера у виші. Він розповів про роботу Європейської асоціації університетів і сам проект «ATHENA», про виклики та перспективи від упровадження в освіту принципів автономії. Пан Естерманн розповів, що у межах проекту досліджено стан академічної, кадрової, фінансової, організаційної автономії в нашій країні, проаналізовано рівень автономії вітчизняних університетів порівняно з європейськими університетами. Згідно з результатами, найвищий показник в Україні має кадрова автономія (77 %), дещо нижчий – академічна (51 %), натомість найнижчі показники отримали фінансова й організаційна автономії – 46 % і 44 % відповідно. У вересні під час заключного засідання учасники проекту представлять розроблені практичні рекомендації щодо упровадження реформ в освітній галузі України, які покликані підвищити автономію ВНЗ.
Крім того гість поділився баченням учасників проекту «ATHENA» щодо кожного виду автономії. Відтак при організаційній автономії в університеті має існувати подвійна система управління – внутрішня і зовнішня, тобто ректорат та вчена рада, до якої обов’язково слід залучати громадських діячів, бізнесменів, фахових управлінців інших сфер діяльності суспільства. Університет може бути засновником неурядових громадських організацій і власних компаній з обмеженою відповідальністю, на свій розсуд формувати навчальні плани, програми, іншу академічну документацію. Колектив ВНЗ має самостійно формувати систему та критерії обрання і призначення ректора на посаду, її норми не підлягають регулюванню з боку зовнішнього законодавства та профільного міністерства.
Фінансова автономія передбачає збільшення джерел фінансування: це і фінансування з боку окремих фізичних осіб, фондів (сімейних, загальних, муніципальних, корпоративних), корпорацій та уряду; правову можливість надавати і брати позики, право на володіння будівлями, цінними паперами й, безумовно, плата за надання освітніх послуг. Також власні критерії для прийому на роботу та звільнення викладачів, система преміювання та посадового підвищення, а також розмір заробітних плат для професорського складу забезпечить кадрова автономія.
Маючи академічну автономію, університет самостійно визначає ліцензійний обсяг студентів на спеціальність (лише беручи до уваги рекомендації профільного міністерства), здійснює відбір студентів за власними критеріями, розробляє формат навчальних програм, забезпечує мобільність студентів та викладачів.
«Проте всі ці норми слід втілювати поступово, обговорювати серед наукової спільноти, адже не має єдиної правильної системи освіти, а копіювати модель за прикладом якоїсь країни теж не варто, адже успіх реформи залежить від багатьох факторів. Це не лише рівень економічного розвитку, законодавство, а й ментальність нації, її історичний розвиток, культурні особливості й низка інших факторів. У нашому дослідженні ці пропозиції ми сформували на основі досвіду різних країн – Великої Британії, Данії, Фінляндії, Естонії, Ірландії й інших. Думаю, для України більше притаманна освітня модель, що діє в країнах Балтії», – резюмував, відповідаючи на запитання науковців Томас Естерманн.
Звернулася до учасників зустрічі й координатор проекту від СНУ імені Лесі Українки, професор Лариса Засєкіна: «Цей проект програми “Темпус” передусім статусний, для нас велика честь бути його учасником. Усі розуміють, наскільки важливі питання автономії у всіх її видах з огляду на новий Закон України «Про вищу освіту», де вона розглядається як ключовий концепт реформування освітньої галузі України. Тому всі запитують: “Що ж таке автономія?”. На семінарах нам наголошували, що університет має автономію, коли у ВНЗ знають, що він робить, яка ефективність цієї роботи й у скільки це йому обходиться? Якщо навчальний заклад витрачає багато й натомість нічого з цього не отримує, це засвідчує те, що в університеті не розвинені ці види автономій, про які ми сьогодні розмовляли – академічна, організаційна, кадрова, фінансова. Зрозуміло, що нині найскладніше із фінансами, проте слід зосередитися не на тому, чого в нас нема, а радше, на тому, що в нас є! Відповідно до поточної політики МОН, у країні спостерігається дуже великий прогрес в академічній автономії. Ви добре знаєте, що наш університет реалізує програму “Подвійних дипломів”, сьогодні ми вже працюємо над проектом програми “Потрійних дипломів”, складено нові навчальні плани, наші студенти мають можливість самостійно обирати дисципліни для вивчення. Усі ці пропозиції й види автономій можна реалізувати!».
Від імені колективу СНУ імені Лесі Українки ректор Ігор Коцан висловив вдячність Томасу Естерманну, директорові із питань управління, фінансування та розвитку суспільної політики Європейської асоціації університетів за підтримку ВНЗ та допомогу в реформуванні вищої освіти в Україні, а також виконав рішення Сенату – вручив гостеві найвищу відзнаку університету – Золоту медаль Лесі Українки.
Вл. інф.
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
