Львівський поет і пародист, член Асоціації українських письменників і Національної спілки письменників України Іван Гентош – родом з маленького містечка Угнів на Сокальщині (до слова, мешканців там усього 999; пан Іван жартує, що з ним була б тисяча). Він автор трьох збірок пародій – «Перли поперли» (2010), «Чавунні канделябри» (2011), «200 пострілів на ПМ» (2012), а також оригінальних видань власних поезій «Тривожні дзвони» (2014) та «Понад усе» (2015). Твори І. Гентоша публікувалися у колективних збірниках «Ірпінські поетичні зустрічі» (2012), «Натхнення» та «Рідні обереги» (обидва –
2013), він є активним автором на на літературних сайтах «Поетичні Майстерні», «Натхнення», «Культреванш». Здобутки митця відзначені «Срібним ґудзиком» конкурсу українських гумористичних мініатюр (село Семенівка Миколаївської обл.) та літературної премією імені Леся Мартовича.
Саме цей добродій завітав 14 квітня до книгозбірні Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на зустріч із прихильниками українського поетичного слова взагалі і власної творчості зокрема. Поважного гостя представила присутнім завідувач відділу культурно-просвітницької роботи університетської бібліотеки Лариса Млинар.
Говорячи про постать і доробок Івана Гентоша, відома українська поетеса, член НСПУ, заслужений вчитель України Ніна Горик підкреслила неабиякий швидкий злет митця – пан Іван зумів завоювати вітчизняний літературний простір і симпатії численних шанувальників за якихось п’ять років, не будучи при цьому філологом (за освітою І. Гентош – інженер-електронник). Енциклопедистом назвав його голова Волинської організації НСПУ Петро Коробчук (подарувавши поетові при цьому новенький випуск альманаху «Світязь»).
Країна наша нині переживає вкрай драматичний час. Мабуть,тому превалюючою на зустрічі була громадянська лірика поета зі збірок «Тривожні дзвони» та «Понад усе». До глибини душі схвилювали присутніх вірші «Львівська сотня», «Ти знаєш, що таке війна?», «Ти нам пробач…», «Українські «кіборги», «Звикаєм…», «32-й блокпост», «Повернення душі», «Такий Львів», «Пам’ять Крут», «Доброволець» та інші. Читання поезій чергувалося з відеокліпами пісень на вірші Івана Гентоша та розповіддю самого поета про поїздку на Схід України, у прифронтову зону. Гострою та дошкульною була політична сатира пана Івана («Українці пишуть листа російському президенту», «Білий сон», «Монолог коали», «Прес санкцій, або “Песець”»). І на завершення прозвучали доброзичливі або «комедійні» як їх назвав сам поет, пародії на вірші своїх колег (до речі, пародії на будь-кого не пишуть – їх треба ще заслужити). До речі, Петро Коробчук, прослухавши пародію на себе, сказав, що вона… краща за оригінал, що було зустрінуто схвальним сміхом і оплесками.
Іван Гентош також відповів на запитання аудиторії (зокрема цікаве питання щодо майбутнього України поставив професор СНУ Олексій Колісник), а присутні того дня мали змогу придбати якусь зі збірок поета з його автографом.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
