25 листопада у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему «Українсько-польський конфлікт в роки Другої світової війни в оцінках науковців та громадськості: український дискурс».
Відкриваючи його, декан історичного факультету, професор Анатолій Шваб відзначив значний внесок вітчизняних учених (і зокрема науковців Лесиного вишу) в дослідження складних сторінок історії, однією з яких є й українсько-польський конфлікт, окреслив основну мету – донести до керівництва держави й громадськості позицію українських істориків і висловив подяку першому проректору СНУ, проректору з адміністрування та розвитку, професору Анатолієві Цьосю та відомому політику, народному депутату України Ігореві Гузю, за підтримки яких і стало можливим проведення цього семінару, після чого пан Анатолій та пан Ігор виголосили вступні слова.
Семінар відбувався у трьох, як нині стало поширеним говорити, дискусійних панелях – «Генеза конфлікту» (модератор – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Гудь), «Перебіг та наслідки українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни» і «Вплив українсько-польського конфлікту на міжнаціональні та міждержавні стосунки: позиція влади і громадськості» (модератор двох останніх панелей – професор цього ж університету Леонід Зашкільняк). Упродовж семінару було заслухано доповіді знаних дослідників з цієї тематики.
За підсумками доповідей та загальної дискусії прийнято звернення учасників семінару до Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана, в якому пропонується (цитую):
«– розробити державну комплексну програму наукових досліджень проблеми українсько-польських взаємин періоду Другої світової війни;
– на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки створити робочу групу з фахівців у галузі історії, міжнародного права, конфліктології, яка б на постійній основі забезпечила проведення польових і архівних досліджень, збір усних свідчень, пошук місць масових поховань жертв конфлікту, створення бази документів з українських та зарубіжних архівів, формування повного банку даних жертв польсько-українського конфлікту 40-х років ХХ століття.
На державному рівні забезпечити:
– фінансування та організаційну підтримку основних напрямів діяльності групи;
– координацію зусиль органів влади, науковців, громадськості у процесі формування та збереження національної історичної пам’яті;
– широке оприлюднення основних результатів діяльності групи».
Максим КИРИЛЕНКО
Фото Джафара АЛІШЕРОВА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
