З 21 по 23 вересня коворкінг-центр «А-В HUB» СНУ імені Лесі Українки став осередком наукового дослідження дивовижних деталей механіки роботи нашого мозку.
Українська школа з нейроінформатики, під керівництвом Іллі Кузнєцова – доцента кафедри фізіології людини і тварин СНУ імені Лесі Українки, – впродовж цих трьох днів проводила дослідження сучасних методів нейровізуалізації, та знайомила із сучасним програмним забезпеченням для аналізу ЕЕГ.
Хоча цей метод існує вже понад 100 років, та розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпечення, математичного апарату аналізу сигналів, а також поява великої кількості даних від нових потужних методів вивчення мозкової активності призвели до значних змін у способах реєстрації та аналізу електричної активності мозку. Ще 30 років тому вивчалися здебільшого загальні показники електричної активності мозку. Та сучасний підхід базується на вивченні невеликих, але дуже швидких реакцій нашого мозку на події зовнішнього та внутрішнього світу. Тривалість таких реакцій складає декілька десятих або навіть сотих долей секунди.
Такі реакції – це, фактично, атоми нашого суб’єктивного сприйняття. Це атоми нашої свідомості. Втім, робота нашого мозку дуже складна. Він одночасно забезпечує існування сотень таких «атомів».
Задля того, щоб виділити з загального шуму ті реакції, які цікаві вченим, потрібно багаторазово повторювати стимул, на який виникає реакція. А також реєструвати цю реакцію і далі – застосовувати складні математичні процедури для обробки отриманих даних.
За останні роки з’явилося декілька програмних пакетів, які дозволяють спростити й автоматизувати подібну обробку даних. Навіть більше, подібні програми постійно розвиваються і втілюють нові підходи до виявлення тонких механізмів формування нашого суб’єктивного світу.
Як сприймає людина подію зовнішнього світу? Спрощено. Вчені представляють цей процес як послідовне розгалуження потоків інформації в нашому мозку. Залежно від стану людини й характеристик стимулу, ці потоки можуть скеровуватися до різних ділянок головного мозку. Далі можна візуалізувати активність цих ділянок у вигляді зміни кольору – активні ділянки мозку програма фарбує у яскраві світлі кольори, неактивні – у темні. Отже, сприйняття нами сигналу, події зовнішнього світу за такої візуалізації виглядає як послідовне «ввімкнення» активних ділянок, що, ніби вогники, блукають по структурах мозку. Таким чином, учені можуть краще зрозуміти внесок тих чи інших ділянок мозку у формування внутрішніх образів світу.
Також у рамках школи були прочитані лекції про фізіологічні основи електричної активності мозку в бадьорості та під час сну. А також про обробку поодиноких мозкових реакцій.
Лекції читали запрошені лектори – професори Ірма Кахідзе (Інститут Беріташвілі у м. Тбілісі (Грузія) та Павел Херман (Королівський технічний Університет, Стокгольм, Швеція.)
Ось така цікава та науково-зорієнтована триденна школа із вивчення нейрофізіології людини відбулася в коворкінг-центрі «А-В HUB», який радо відкритий як для творчих проектів, так і для наукових досліджень.
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело