Щороку, 9 листопада наша країна відзначає День української писемності та мови. Тож зрозуміло, що і цього дня, й напередодні повсюди небайдужих людей чекають цікаві зустрічі та імпрези, приурочені до цього патріотичного і знакового для українців свята. От і 7 листопада в Палаці культури міста Луцька відбулася творча зустріч із визначним українським письменником, видавцем, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, виконавчим директором Ліги українських меценатів, директором видавництва “Ярославів Вал” Михайлом Слабошпицьким та його дружиною – не менш знаною поетесою та журналісткою, заступницею директора Дирекції мистецьких програм каналу духовного відродження “Радіо «Культура»” Національної радіокомпанії України Світланою Короненко. Організатори проекту – Департамент культури Луцької міської ради, бібіліотека Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Луцька міська централізована бібліотечна система.
Поважних гостей представила присутнім модератор дійства – методист бібліотеки СНУ Світлана Кресак. Вітальне слово прозвучало з вуст заступниці Луцького міського голови Ірини Чебелюк.
Михайло Слабошпицький як директор видавництва “Ярославів Вал” розповів про свою роботу над виданнями книг українських письменників, зокрема Юрія Щербака, згадав, як здійснювалася публікація двотомника Леоніда Кисельова “Над київськими зошитами”. Окрім того, як письменник, Михайло Федотович висловив щире занепокоєння тим, що люди в нашій країні вкрай мало читають. “Ми, українці, хворі на нечитання”, − скрушно констатував він, − народилося уже друге покоління «нечитальників»”. Витоки цієї інтелектуальної катастрофи М. Слабошпицький вбачає у 90-х роках, коли, аби вижити, багато вчителів зі шкіл “пішли на базари”. Прямої віри в те, що література творить людину, не висловлював, але навів кілька прикладів, коли книги справді впливали на життєвий вибір читачів. Дію літератури пан Михайло доволі парадоксально порівняв з… “міною уповільненої дії” – мовляв, її вплив не раптовий, не стрімкий, а поступовий.
Ніжні, ліричні, філософічні, сповнені любові до рідної землі, природи, людей, “братів наших менших”, усього підсонячного світу, позначені неповторністю авторського почерку вірші подарувала слухачам Світлана Короненко. З притаманною їй щирістю та відвертістю вона розповіла шанувальникам поезії й зокрема її таланту, що починала з позаримових поетичних форм (саме в такому стилі була витримана дебютна збірка пані Світлани “Сузір’я веснянок”, видана1982 року), про творчу кризу, коли їй майже не писалося, а потім знову пішли вірші – цього разу римовані. Звучали й твори, присвячені патріарху української поезії Дмитрові Павличку, якому цьогоріч виповнилося 90 років, та чоловікові – Михайлові Слабошпицькому.
Михайло Федотович та Світлана Анатоліївна також відповіли на численні запитання слухацької аудиторії.
Справжньою окрасою зустрічі став виступ нашої краянки, народної артистки України Світлани Мирводи, котра представила аж чотири пісні – “Пішла любов” Леоніда Нечипорука на вірші Світлани Короненко, відомий романс Сидора Воробкевича “Заграй ми, цигане старий” (цей твір співачка виконала у власному супроводі на гітарі; окрім того, вона широко відома як бандуристка), “Осінь – як мить” Мар’яна Гаденка та Зої Кучерявої та (на завершення зустрічі) – “Поспішаймо творити добро” Анатолія Лаврінчука та Вадима Крищенка. Пісні супроводжувалися цікавим відеорядом.
Михайло Слабошпицький, Світлана Короненко та Світлана Мирвода удостоєні подяк виконувача обов’язків Луцького міського голови, секретаря Луцької міської ради Григорія Пустовіта та грамот від ректорату Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Зі свого боку поважні гості висловили вдячність організаторам проекту, зокрема директорці Департаменту культури Луцької міської ради Тетяні Гнатів.
Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ
Фото Валентини КОРНІЙЧУК
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове
