Запровадження магістерської освітньої програми «Усний переклад» на факультеті іноземної філології — це не просто освітня новація, а справжнє відкриття універсуму міжмовного й міжкультурного буття, в який студенти занурюються з першого дня навчання. Уже перші місяці існування програми довели: кожна подія, кожен виступ, кожна перекладацька мить — це інтенсивний практикум на межі можливостей, де майбутні інтерпретатори вчаться жити «між мовами, між світами, між ідентичностями та досвідами».
Волинь відіграє ключову роль як медіатор на шляху транскордонного співробітництва України з Європейським Союзом. Як зазначено в Стратегії розвитку Волинської області, її бачення — це «інтегрований у європейський простір конкурентоспроможний регіон України збалансованого модернізаційного розвитку, орієнтованого на досягнення високого рівня життя … збереження і капіталізацію унікального природного потенціалу, культурних цінностей, національних традицій … у тісній міжрегіональній та транскордонній співпраці».
Саме тому відкриття ОП «Усний переклад» засвідчує глибоку інтеграцію Волинського національного університету імені Лесі Українки й факультету іноземної філології в масштабні регіональні проєкти міжнародного співробітництва. Це також — конкретна відповідь на виклики військової агресії росії проти України, через яку програма передбачає розширення співпраці університету з громадою Волинської області.
Участь наших здобувачів освіти та науково-педагогічного персоналу у престижних міських та обласних заходах, організованих стейкхолдерами освітньої програми — це не просто професійне випробування, а входження в живу тканину суспільного діалогу, де переклад стає інтелектуальним, культурним і навіть етичним чинником у творенні спільності.
Інтеркультурний форум «Міста взаємності: міжкультурний діалог як шлях до єдності» (12–13 вересня 2025 року)
Перший вихід студентів на сцену синхронного перекладу відбувся у просторі, наповненому голосами різних міст і культур. Саме тут вони вперше відчули, що переклад ― це не «доповнення» до події, а механізм її існування, той самий тремтливий міст, яким крокують смисли.
Синхроністи вчитувалися у різноманіття інтонацій, соціокультурних кодів, емоційних регістрів, а водночас вчилися бути прозорими: залишати на сцені не себе, а смисл Іншого, не гублячи його ані у мовній, ані в культурній трансформації. У цих моментах вперше відкрився той «вимір між», де мова стає подією, а перекладач ― її органом чуття.
Конгрес 3SI «Регіони, які з’єднують Європу» (14 жовтня 2025 року)
Цей захід розширив горизонти відповідальності майбутніх інтерпретаторів. Мова йшла про регіони, економіки, інфраструктури, але водночас ― про спільну європейську ідентичність, яка щоразу формується у діалозі.
Синхронний переклад у такому середовищі ― це вже не просто передача інформації, а робота із сенсами політичної ваги, де кожне слово ― це фрагмент міжнародної комунікації. Тут студенти вчилися тримати баланс між точністю та дипломатичною делікатністю, між швидкістю й відповідальністю, між технікою й культурною інтуїцією.
Саме такі ситуації «під тиском часу» формують той незримий професійний хребет, що дозволяє інтерпретатору мислити на швидкості мовлення.
Круглий стіл «Від діалогу до дії: Як міжкультурна взаємодія може змінити громаду» (23 жовтня 2025 року)
Цей простір став майстернею взаємної присутності. Якщо на Форумі студенти відкривали для себе розмаїття інтонацій, а на Конгресі ― вагу смислів, то тут вони зіткнулися з тим, що переклад ― це також соціальна дія.
Учасники круглого столу говорили про те, як діалог стає зміною, а перекладач у цій системі — не просто посередник, а каталізатор розуміння. Саме в таких форматах формується емпатична компетентність інтерпретатора: здатність чути не лише слова, а й соціальні емоції, культурні напруги, колективні травми та спільні прагнення.
У цьому сенсі перекладач — це завжди «той, хто тримає простір для іншого», забезпечуючи не лише передачу змісту, а й збереження етичної цілісності комунікації.
Лекція Dr. Lara Wieland з Австралії — лікарки загальної практики, громадської діячки та медичної волонтерки.
Варто зазначити, що невербальний загальнолюдський перекладацький СИНХРОН взаємної прихильності, єдності та побратимства відбувся ще до його вербальної реалізації на практиці. Адже Dr. Lara Wieland має українське коріння, тому наша Батьківщина займає в її серці особливе місце. Вона неодноразово долучалась до гуманітарних та просвітницьких ініціатив націлених на підтримку українських медиків, цивільних та дітей, які постраждали від війни, відтак Інший для нас на мить став своїм.
На порядку денному було заявлено послідовний переклад лекційного контенту медичного спрямування. Можливість повправлятися саме в медичній галузі стала надзвичайно цінним досвідом, оскільки медичний переклад - це особлива ніша, де перекладач постійно балансує між термінологічною точністю й емоційною чутливістю. У такому контексті переклад перетворюється на антропологічну зустріч, в якій перекладач стає співучасником життя, болю, надії, віри на краще, тому тут гіперважливими стають уміння антиципації змісту, швидкої ідентифікації термінів, вчасного розрізнення релевантного і зайвого, логічної компресії, кроскультурної компетентності, в межах якої інтерпретатор вчиться взаємодіяти з культурними розбіжностями у сприйнятті тіла, болю, хвороби, смерті. Саме тому так важливо враховувати різні системи уявлень про здоров'я, брати до уваги нетрадиційні та етичні контексти, концептуально підходити до неперекладних понять, щоб не порушити цілісність вихідника.
Студентам вдалося черговий раз прокачати свої емоційно-психологічні показники та довести можливість й вправність у саморегуляції та витримці під тиском часу, миттєвому прийнятті рішень, стресостійкості та вмінні концентруватися, емпатичному слуханні, аналітичній здатності працювати з сенсами у реальному часі, інтонаційній точності, логіці аргументації й под.
Спікер висловила окрему вдячність студентам-синхроністам за можливість бути почутою і звернула увагу на їхні професійно-етичні якості, що дали можливість побудувати справжній діалог між мовами й культурами, минулим і теперішнім, досвідом іншого та свого. Такий підхід лише черговий раз закцентував на тому, що переклад - це не просто комунікативний акт, а спосіб буття у світі, де ми всі говоримо різними голосами, але належимо до одного спільного виміру, що завжди шукає свого звучання в іншому: "Переклад - це жест довіри до світу: віра в те, що інший теж має рацію." (П. Рікер).
Досвід, накопичений на заходах, став фундаментом професійної стійкості: уміння працювати з емоційно насиченими дискурсами — на Форумі; з високоточними та відповідальними текстами — на Конгресі; з чутливими соціальними змістами — на Круглому столі.
Саме тому зустріч із Dr. Wieland відбулася в уже сформованій перекладацькій суб’єктності студентів, у їхній готовності вступати у взаємодію з Іншим не лише як фахівці, а й як відповідальні учасники міжкультурного гуманного діалогу.
Усе це разом утвердило головну ідею:
усний переклад — це не спеціальність, а спосіб бути в світі, де кожен голос — міст, а кожен перекладач — той, хто цей міст утримує.
Юлія КРЮКОВА, доцент кафедри іноземних мов природничо-математичних спеціальностей, член робочої групи ОП Усний переклад
Ірина ЧАРІКОВА, доцент кафедри англійської філології, гарант ОП Усний переклад
Ірина БІСКУБ, професор кафедри прикладної лінгвістики, декан факультету іноземної філології
Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61582070181057
Instagram: https://www.instagram.com/interpretersroom?igsh=MWpzZHowOXF5bGhpMA==
