Яна Беломоіна – одна із титулованих велогонщиць України та Європи, випускниця факультету фізичної культури, спорту та здоров’я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, майстер спорту України міжнародного класу з велоспорту дисципліни крос-кантрі, членкиня збірної команди України. Яна неодноразово підкорювала світові траси та двічі представляла Україну на Олімпійських іграх. Спортсменка розповіла про перенесення Олімпійських ігор, спортивну підготовку в умовах карантину та навчання в Університеті.
– Для професійних спортсменів цей карантин став справжнім випробуванням. Як Ти проводиш цей час? Чи продовжуєш тренуватися самостійно?
– Насправді нелегко психологічно зараз переживати всю цю ситуацію у світі. Важко у плані підготовки, коли не знаєш, чи матимеш старти цього року. Чемпіонати Європи та світу мали відбутися на моїх улюблених трасах, де впевнена у собі на сто відсотків. Я гарно провела зимовий збір, була готова до початку сезону… Але все, на жаль, так склалося… Та я вірю, що незабаром усе це закінчиться і ми повернемося до звичного життя. Зараз я знаходжу час для вивчення чогось нового: намагаюсь зрозуміти йогу, вивчаю нові вправи із фітнес-м’ячем і фітнес-резинками, знаходжу різні варіанти тренувань удома, щоб замінити тренування у тренажерному залі. Також періодично бігаю, аби урізноманітнювати тренування.
– Проведення цьогорічних Олімпійських ігор, в яких Ти мала брати участь, перенесли на 2021 рік. Коли Ти дізналася про це, якою була реакція?
– У ситуації, яка склалася в усьому світі, я вважаю, що перенести проведення Олімпіади – це найкращий і найрозумніший вихід. Найперше, що ми маємо пам’ятати, – це цінність життя, здоров’я свого та рідних. І, звісно ж, на Олімпіаді, як і на кожних змаганнях, має бути чесна гра. Зараз ситуація в кожній країні різна. Деякі спортсмени мають змогу тренуватися на вулиці, інші повинні залишатися вдома. Моя олімпійська мета просто відтерміновується на наступний рік.
– Як часто їздиш на велосипеді сьогодні?
– Нині вправлятися на велосипеді на максимум немає змоги. Я зараз у Словенії. Люблю перебувати тут на тренувальних зборах – чудове місце для найкращої підготовки. Ще тиждень тому була можливість тренуватися будь-де, але зараз мушу дотримуватися нових правил цієї країни. Я можу кататися, бігати, ходити у моєму регіоні лише наодинці. Але щаслива, що поблизу дому є прилегла територія. Можна тренуватися на свіжому повітрі. Можу крутити на велостанку.
– Із чого починається Твій ранок?
– Ранок, зазвичай, починаю із зарядки. Сама роблю й усіх закликаю. Це дуже корисна для здоров’я звичка. Далі – кава… Запах і смак змушують мене чекати цього моменту ще з вечора. Смачний корисний сніданок. А далі – активний день із двома тренуваннями.
– Як мотивуєш себе займатися чимось у цей період?
– Я залишаюся зі своєю мрією у серці. Ніколи не забуваю відчуття перемоги, тому період без змагань робить мене ще більш «голодною» до нових здобутків.
– Твоє студентське життя минало в Луцьку. Чи згадуєш цей час? Яким він був?
– Так-так, шкільне та студентське життя минуло у Луцьку. Дуже часто згадую той час, адже його проводила з друзями. Таке ще безтурботне життя (хоча нам тоді так не здавалося)… Це було весело, різноманітно.
– Як вважаєш, освіта вплинула на становлення Тебе як професійної велогонщиці?
– Ще до початку навчання в Університеті я розуміла, ким хочу бути. Мої тренери з Луцька підказали мені, де зможу глибше зрозуміти всі тонкощі цієї спеціальності. Навчання в Університеті допомогло професійно підходити до виконання деяких завдань. Воно дало мені розуміння, як будувати тренувальний процес, як правильно розподіляти навантаження і «відновлювати» тіло.
– Нині за Твоїми плечима десятки перемог і нагород. Що допомагає залишатися однією із кращих у цьому спорті?
– Я займаюся велоспортом ще з одинадцяти років. Тобто цілих шістнадцять років віддала себе спорту. Цілком. І ще досі не насолодилася цим максимально… Ще стільки планів, нездійснених мрій, тому поки мене не зупинити. Я люблю те, чим займаюся… Люблю щиро, всім серцем… Це те, що тримає мене у перших рядах.
– Дай, будь ласка, пораду спортсменам-початківцям, які лише на старті своєї професійної кар’єри.
– Любіть те, чим займаєтеся. Віддавайтеся на всю – і тоді побачите результат. А результат розвіє будь-які сумніви щодо обраного шляху.
Спілкувалася
Ольга ЮРЧУК
