Сьогоднішня наша коротка розмова – з Аріаною Караханян, студенткою ІІ курсу магістратури факультету міжнародних відносин, яка поділилася враженнями від навчання в Університеті імені Лесі Українки та першими перемогами на шляху професійного становлення. 2020 року Аріана Караханян зробила свій вибір на користь навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (тоді ще – Східноєвропейському) й вступила на факультет міжнародних відносин.
– Чому обрали спеціальність «Міжнародна інформація, суспільні комунікації та регіональні студії» й наш заклад вищої освіти?
– Я з самого початку знала, що хочу саме сюди, без сумнівів і вагань. Усе, що пов’язане зі світом, різними культурами, дипломатією та міжнародними процесами, завжди було мені близьке й надихало.
– Під час перших років у ЗВО завжди переважає теоретичний складник і багато молоді втрачає ентузіазм до навчання. Що мотивувало Вас?
– Мені подобалося навчатися в Університеті, було щось особливе у лекціях і навіть семінарах. Найбільше пам’ятаю лекції з основ дипломатії та дипломатичної роботи, дуже цікаві. Я була старостою своєї групи, цей досвід навчив мене відповідальності та вмінню працювати з людьми. Але я завжди знала: теорія не може існувати без практики, як і практика – без знань. Це усвідомлення стало для мене орієнтиром і мотивацією шукати можливості застосовувати набуте.
– Зараз Ви завершуєте навчання й водночас уже почали працювати в Міністерстві закордонних справ.
– Коли я перейшла на шостий курс, кілька людей, зокрема викладачі, повідомили, що Міністерство закордонних справ України розпочало набір на практику. Я завжди знала, що хочу бути дотичною до дипломатії, а тут чудова нагода спробувати працювати в МЗС, тому без вагань подала заявку в Департамент публічної дипломатії. Цей вибір усвідомлений, адже Департамент публічної дипломатії – це та структура, куди я без вагань хотіла потрапити. А стажування та практика – найкращий спосіб перевірити, чи дійсно це твоє покликання, чи відчуваєш ти той ритм, стиль і дух дипломатичної роботи, навіть якщо ти у Луцьку. Запитаєте, чи відчула? Безперечно! Воно? Так!
Ще одна перевага стажування – можливість побачити роботу різних департаментів, поспілкуватися з колегами, дізнатися, як функціонує дипломатичний механізм із середини. Раджу кожному студентові факультету сміливо шукати себе в дипломатії, розширювати й удосконалювати знання та досвід. Усе можливо!
– Наостанок поділіться враженнями, як це працювати у дипломатичній сфері?
– Відчуття того, що ти працюєш у Міністерстві закордонних справ, зовсім особливе. МЗС – це серце зовнішньополітичної системи України. У якийсь момент розумієш: ти частина великого державного організму, який задає ритм роботі посольств і консульств у всьому світі. Саме тут формується політика, ухвалюються рішення, народжуються ідеї. Бути частиною цього процесу означає відчувати, як «серце бʼється».
Буденність у Міністерстві закордонних справ – це коли ти вдруге за три дні спілкуєшся з послом Австрії в Україні, обговорюєш життя в Києві під час війни з послом Індії та другим секретарем Посольства Великої Британії, представниками інших іноземних місій. У ці моменти згадуєш лекції, все, що на них розповідали, і бачиш цю практику в реальному житті. І саме в такий спосіб розумієш: дипломатія – це насамперед мистецтво людського спілкування.
– Щиро дякуємо за спілкування. Нехай все у Вас вдасться, а ми завжди підтримаємо!
Факультет міжнародних відносин
