Упродовж останніх погожих осінніх днів доценти кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру – Олександр Мельник та Володимир Радзій – провели GNSS-спостереження на території Черемського болота.
Основна увага була зосереджена на фіксації змін ландшафтних біотопів у межах болота. Отримані дані стануть основою для подальшого картування біотопів із використанням матеріалів дистанційного зондування Землі.
Попередні результати спостережень були представлені та обговорені під час наукового семінару «Сучасні підходи геоекологічного моніторингу: спектральний аналіз, радарна інтерферометрія та GNSS-технології при дослідженні водно-болотних угідь».
Модератором та основним доповідачем заходу виступив доцент Олександр Мельник, який ознайомив учасників із сучасними підходами до дослідження водно-болотних угідь Полісся. Зокрема, він акцентував увагу на використанні дистанційного зондування як економічно ефективного інструменту для оцінки великих та важкодоступних територій.
Перші результати обробки супутникових даних виявили сезонні зміни рослинних та водних індексів, що дозволило встановити просторову диференціацію якості біотопів болота та оцінити стан водного режиму в межах заповідника. Дослідження проводяться у співпраці з професором Ансгаром Бруном (Technical University of Applied Sciences Würzburg-Schweinfurt) за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) у межах програми «Research Grants for Ukrainian Master’s Students and Researchers, 2024/2025 (57755101)».
Під час обговорення виступив директор Черемського природного заповідника Володимир Мирка, який наголосив на актуальності таких досліджень в умовах інтенсивних кліматичних змін, до яких особливо чутливі водно-болотні екосистеми. Доцент Тетяна Павловська звернула увагу на важливість виявленої кореляції між різними індексами, отриманими за допомогою дистанційного зондування, та їхньої динаміки. Вона зазначила, що згідно з прогнозами кліматичних змін для Полісся, очікується зростання середньорічної температури та кількості опадів, що суттєво вплине на водність річок, озер і боліт регіону. Наразі водойми перебувають у фазі зниження рівня води, однак, за прогнозами, вже з 2028–2030 років можливе її поступове зростання.
Директор заповідника також підтвердив, що багаторічні спостереження за рівнями води свідчать про зазначену тенденцію, яка суттєво впливає на стан рослинності Черемського болота та спричиняє певні сукцесійні зміни в екосистемі.
На завершення семінару учасники здійснили екскурсію осінніми стежками заповідника, пройшовши еко-стежкою через Черемське болото до озера.
Доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру,
завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища
Володимир Радзій
