Є дні, що минають і зникають непомітно, нічого не залишаючи по собі. Але є день, який ми завжди ушановуємо, бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі, бо він такий великий і незбагненний, як дощ, весняний вітер чи щедре сонце.
28 березня у Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбулося свято на тему «Любов і шана вічна – Кобзареві. Завжди він у серці нашому живе».
200 років минуло від того дня, коли українка-кріпачка народила світові генія. Щороку люди вшановують пам’ять Шевченка в багатьох країнах світу.
Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Кобзаря живе і вічне. Вивчаємо його, думаємо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них – найперший і найголовніший:
Свою Україну любіть,
Любіть її … Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Вл. інф.
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
