Сучасний світ переповнений інформацією. Якщо кілька десятків років тому і могли бути проблеми з пошуком будь-яких відомостей, то сьогодні у сучасного покоління інше завдання – навчитися правильно фільтрувати інформацію, розрізняти правдиві та спотворені факти.
Днями на факультеті філології та журналістики відбулася лекція Маї Голуб про виявлення та спростування фейків (неправдивої інформації). Спікерка – журналістка, медіаекспертка, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області.
Розповідаємо, що цікавого дізналися на лекції.
Якими бувають фейки?
- Помилкова інформація (фейки, створені через помилку).
- Дезінформація (коли хтось спеціально створює фейкові новини).
- Поєднання правдивої та неправдивої інформації (найгірший вид фейків, адже є найбільш маніпулятивними).
Лекторка продемонструвала приклади фейків, які з успіхом потрапили в інформаційний простір. Зокрема, ролик від BBC про те, що пінгвіни «насправді» вміють літати. Сюжет був опублікований 1 квітня: https://www.youtube.com/watch?v=9dfWzp7rYR4&list=PL68w8lCuG53uRQ1hW-5L_ko4zkBon3_cc&index=15&app=desktop. А «найсмішніше» у цій ситуації те, що ним поділилися безліч всесвітніх видань.
Ще один фейк, зафіксований медіаексперткою, про те, що українським дітей змушують гратися з плюшевим Гітлером, – також відвертий обман. https://tsargrad.tv/news/ukrainskih-detej-zastavljajut-igrat-s-pljushevym-gitlerom_148780.
Неправдива інформація швидше поширюється
У 2018 році журнал Science дослідив 126 тис. історій, які понад 4,5 мільйонів разів публікувалися у Twitter за 2006–2017 роки. Виявилося, що непривдива інформація поширювалася швидше, ніж правдива.
Як розпізнати фейки?
- Фейки шокують, викликають сильні емоції (увага, шок, терміново поширте!);
- Відсутність посилання на будь-яке джерело або посилання на дуже узагальнені джерела (британські вчені, NASA);
- Конспірологічні версії («ви ніде про це не прочитаєте», «від вас це приховують»);
- Нав’язливий заклик до поширення інформації (“терміново поширте, щоб дізналося максимум людей”);
- Інформація поширюється із підозрілих акаунтів, переважно – ботів.
Як перевірити новину чи допис у соцмережах?
- Знайти першоджерело, звернути увагу на автора та дату публікації;
- Автори новини посилаються на авторитетного експерта чи невідомий акаунт у соцмережах?
- Чи розділяє автор факти і власні думки? Чи видає судження за факти?
Правила інформаційної гігієни в соцмережах
Автор допису. Чи знаєте ви його/її? Чи він/вона бачили подію на власні очі? Чи він/вона є експертами з теми, про яку йдеться в дописі?
Дата публікації допису. Чи актуальна дата допису, який почав поширюватися першим?
Джерела інформації. Чи є джерела в публікації, на яку посилаються в дописі? Чи є ці джерела достовірними?
Бекграунд. Чи не сильно відрізняється риторика допису від попередніх дописів акаунту? Чи не повідомляли раніше про злом цього акаунту?
Заголовок. Якщо ви хочете перепостити публікацію з іншого ЗМІ, бо вас зачепив заголовок, то зайдіть за лінком та прочитайте статтю повністю. Заголовок досить часто може не відповідати змісту статті.
Емоції. Чи не занадто багато емоцій використовується в дописі? Чи не використовуються в ньому стереотипи, мова ворожнечі?
Авторство фото і відео. Чи достовірними є фото і відео, які бачимо в дописі? Чи вказується, хто зробив фото, зняв відео?
Цитати. Чи цитата, яка використовується в дописі, є достовірною? Чи співпадає з першоджерелом, чи вказується, звідки узято цитата?
Сайти, які спростовують фейки:
VoxUkraine (https://voxukraine.org/uk/);
StopFake (https://www.stopfake.org/uk/golovna/);
По той бік новин (https://www.facebook.com/behindtheukrainenews/)
Аудиторії найлегше повірити в те, у що вона хоче вірити. Тому не треба читати підозрілі сайти, що поширюють фейки, бо це – інформаційне сміття.
Отож, будьте раціональними, працюйте над удосконаленням емоційного інтелекту та розвивайте критичне мислення!
Олена СОЛЯНИК, студентка 4 курсу спеціальності «Журналістка»
Фото: Сергій ПАНАСЮК, студент 3 курсу спеціальності «Журналістка»
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове
