Геологічний музей

Коли кажуть «камінна душа», «кам’яне серце»,  мають на увазі щось неприхильне, холодне, ба, навіть, вороже. Проте каміння, мабуть-таки має серце, а в його колекціонування та дослідження люди вкладають душу. Переступіть поріг геологічного музею Волинського національного університету імені Лесі Українки – і ви переконаєтесь у цьому

 

Ідея створення геологічного музею виникла на початку 80-х років XX cт. і почала втілюватись у життя в Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки завдяки підтримці тодішнього ректора Н.В. Бурчака, який був натхненником цієї важливої справи.

Над формуванням колекції мінералів, гірських порід та палеонтологічних решток відмерлих організмів працювали сьогодні доктор геологічних наук, професор, завідувач кафедри географії Ф.В. Зузук та тодішній декан природничо-географічного факультету, кандидат біологічних наук, професор В.В. Демчук. Активну участь у зборі музейних матеріалів приймали студенти факультету під час проведення практик у різних куточках колишнього Радянського Союзу – Далекому Сході і Примор’ї, Забайкаллі, Середньої Азії, Кольському півострові, Уралі та Кавказі.

З нагоди п’ятиріччя Волинського державного університету імені Лесі Українки зібрана колекція стала основою для відкриття 18 вересня 1998 року ректором, доктором хімічних наук, професором І.Д. Олексеюком лабораторії мінералів на правах геологічного музею. Керівником лабораторії був призначений кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Г.В.Бельський. У головному корпусі університету було виділено приміщення для розгортання вітрин зібраних зразків та збереження фонду.

У 2009 році з ініціативи професора Зузука Ф.В. була розпочата робота над реорганізацією лабораторії мінералів кафедри географії у геологічний музей. Згідно наказу ректора Волинського національного університету  імені Лесі Українки доктора біологічних наук, професора І. Я. Коцана, лабораторія мінералів отримала з 1 вересня 2010 року статус геологічного музею. Цього ж  року музей отримав відповідні установчі документи: свідоцтво і паспорт.

Геологічний музей Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України і є складовою навчально-виховної роботи. Він створений для демонстрації природних геологічних експонатів Волині, України, регіонів Європи, Азії та Африки з метою поглибленого вивчення курсів геології, геоморфології, екології студентами географічного, біологічного, хімічного факультетів та педагогічного інституту. Він також розрахований для гурткової роботи із учнями старших класів загальноосвітніх шкіл і гімназій та проведення занять із слухачами Малої Академії. Цей музей є вкрай необхідним для фундаментального розвитку природничих спеціальностей нашого ВНЗ.

У музеї експонуються колекції мінералів та гірських порід.

Тип самородних мінералів. У колекції музею  поданий самородною міддю із родовища Жиричі біля Ратно та різними морфологічними типами сірки із Нового Роздолу та Яворова, що на Львівщині.

Тип сульфідів. У колекції є зразки сфалериту, галеніту, халькопіриту, піриту, піротину із різних регіонів Російської Федерації та Казахстану. Серед них є друзи піриту і галеніту.

Тип оксидів.

Клас власне оксидів і гідроксидів. Досить широко поданий у вигляді зразків гематиту, магнетиту, марказиту, оксидів марганцю, алюмінію із Кривого Рогу, Уралу, Казахстану тощо.

Клас силікатів відзначається найбільшою і найрізноманітнішою колекцією. Це, насамперед, група кварцу – кварц, халцедон, опал. Кварц у музеї поданий у вигляді великих кристалів моріону, друз кришталю, бузкового аметисту, суцільного молочно-білого і рожевого оніксу, золотистого цитрину, є різних відтінків халцедони і опали із України, Європи, Азії та Африки.

Польові шпати Житомирщини, Російської Федерації, Казахстану, Південної Америки також різноманітні – це безбарвний ортоклаз, синьо-зелений амазоніт, жовто-сірий плагіоклаз, чорний з іризацією лабрадор.

У колекції є великі красиві кристали берилу і топазу із знаменитого Володарськ-Волинського родовища на Україні. Велика різноманітність слюд і гідрослюд від прозорих мусковітів до чорних біотитів, є також піроксени, амфіболи, глинисті мінерали – каолін і монтморіоніт.

Клас боратів подається у вигляді красивих кристалів бішофіту.

Клас фосфатів – це насамперед цукроподібні апатити з Кольського півострова, велике «ядро» Подільських фосфоритів вагою35 кг., керченіт із Керченського залізорудного родовища.

Клас карбонатів – це насамперед друзи кальциту із різних регіонів колишнього Радянського Союзу: молочно-білий і сірий кальцит, волокнистий арагоніт, рожевий родоніт і, звичайно, зелений різних відтінків із красивим рисунком на приполірованих штуфах амазоніт з малахітом із Уралу, Казахстану і Африки.

Клас вольфраматів подається чорним вольфрамітом і сірувато-білим шеєлітом.

Клас сульфатів – це насамперед гіпс у вигляді друз, прозорих кристалів, суцільних сірих мас, волокнистих утворень (селеніт) із родовищ України, Казахстану, Російської Федерації.

Тип галоїдів подається галітом – друзи прозорих і голубих кристалів суцільної маси, сильвіном – рожевої суцільної маси із родовищ Прикарпаття, Російського Солікамська та Казахстану.

У музеї є велика колекція гірських порід: магматичних – насамперед гранітів із різних регіонів України, Карелії, діоритів, сієнітів, габро, базальтів, ліпаритів тощо; осадових – піщаників, конгломератів, алевролітів, глин, вапняків, мергелів, туфів тощо; метаморфічних – гнейсів, мігматитів, сланців, мармурів та ін..

Музей має невелику фауністичну колекцію, а також колекцію морських коралів із Чорного і Червоного морів, та центральної частини Індійського океану.

Загалом експозиція побудована відповідно до навчальної програми з геології. Вона є досить багатою і добре сформованою. Її основу становлять 16 тематичних розділів.

--------------------------------------------------------------------------------------------

Геологічний музей Волинського національного університету імені Лесі Українки запрошує у чарівне царство мінералів.

Переглянути фотоальбом

Загальна кількість  експонатів в експозиції – 650.

Загальна кількість експонатів  допоміжного фонду – 1535.

Загальна площа музею: 187,5м², з них – експозиційна – 90,8 м², фондосховище – 68,8 м², підсобне приміщення – 27, 9 м².

Графік роботи: щоденно з 9.00 до 17.00, а також за індивідуальними заявками.

Вхід до музею: безкоштовний.

Пам’ятні дати:

дата заснування – 18.09.1998 р. – лабораторія мінералів;

дата створення – 01.09.2010 р. – геологічний музей;

дата отримання  свідоцтва і паспорта – 03.12.2010 р.;

Міжнародний день музеїв – 18 травня.

Засновник, власник: Волинський національний університет імені Лесі Українки

Основні послуги: проведення планових, тематичних та ознайомлювальних екскурсій.

Керівник музею: Мельник Олег Володимирович.

Профіль музею: природничий.

Форма власності: державна.

Статус: університетський музей.

Назви розділів:

1. Тип самородних мінералів.
2. Тип сульфідів та їх аналогів.
3. Тип оксидів.
4. Клас власне оксидів і гідроксидів.
5. Клас силікатів.
6. Польові шпати
7. Клас боратів.
8. Клас фосфатів та їх аналогів.
9. Клас карбонатів.
10. Клас вольфраматів і молібдатів.
11. Клас сульфатів.
12. Тип галоїдів.
13. Магматичні породи.
14. Осадові породи.
15. Метаморфічні породи.
16. Палеонтологічна колекція.

Контакти: