ВНУ імені Лесі Українки – учасник проєкту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти», який представники ЗВО реалізовували в межах Університету впродовж двох років – із 2020-го й донині. До цього заклад вищої освіти пройшов конкурсний відбір.
Ми вирішили поспілкуватися з проєктною групою на чолі з проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Ларисою Засєкіною. Разом із колегами – завідувачем кафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами Андрієм Бояром і доцентом кафедри прикладної лінгвістики Оленою Котис Лариса Володимирівна розповіла нам про сам проєкт, практичне значення та важливість його реалізації для Університету, студентів, викладачів, Волинської області й України загалом.
За словами доцента кафедри прикладної лінгвістики Олени Котис, проєкт упроваджують Американські Ради з міжнародної освіти за сприяння Посольства США в Україні, Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти України (НАЗЯВО). Потреба втілення провідних світових практик у конкретних ЗВО виникла з початком акредитацій та активної співпраці НАЗЯВО з університетами.
Першою про проєкт дізналася саме Олена Котис, яка й розповіла про нього колегам: «Ми зрозуміли, що нам потрібно долучитися. Почали розробляти положення, яке стосується практик академічної доброчесності та якості освіти в Університеті. Цей проєкт був дуже багатообіцяючий: залучення багатьох міжнародних партнерів, надання окремих інструментів, які допоможуть змінювати вже існуючі практики тощо».
Опісля проєктна група поділилася планами з Анатолієм Цьосем. Ректор радо підтримав можливість реалізації такого проєкту в межах Університету й усіляко допомагав упродовж двох років. Далі була насичена робота з менторами на семінарах, взаємодія з респондентами та проведення анкетувань.
Безумовно, основна ціль будь-якої діяльності – практичне застосування та потенційна користь, яку вона приносить і приноситиме. Наші співрозмовники пояснили, яке практичне застосування має реалізація проєкту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти».
Лариса Засєкіна зазначила, що передовсім академічна доброчесність – одна з вимог із боку НАЗЯВО, адже всі програми, за якими навчаються студенти, потрібно акредитувати, й одна із серйозних вимог – дотримання університетом принципів академічної доброчесності. «Якщо подивитися глибше, то академічна доброчесність – цінність, яка пов’язана з доброчесністю в країні, яка гарантує високий економічний розвиток держави, демократії тощо. Тому якщо Україна ступила на шлях розвитку демократичних цінностей, то вона повинна позбутися корупційного минулого, яке розквітало при Радянському Союзі. Це інший формат цінностей. Академічна доброчесність – це не тільки нормативний документ, програми, які перевіряють текст на плагіат. Цього мало, бо ми говоримо про наслідки, а з наслідками працювати завжди неефективно. Корінь проблеми – відсутність цінності бути доброчесним. Потрібно сформувати академічне середовище, щоб кожен студент і викладач розумів, що бути доброчесним – цінність», – розповіла Лариса Володимирівна. На переконання проректора, формування доброчесності повинне відбуватися не тому, що до цього змушують якісь документи чи програми, а тому, що це потрібно сповідувати і не порушувати. Саме від цього залежить розвиток демократії, дотримання прав, розквіт держави тощо.
В Університеті про академічну доброчесність говорили задовго до впровадження проєкту «Academic IQ». Одним із перших на цей шлях став завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами Андрій Бояр. Саме він ще 2004 року започаткував вивчення в Університеті дисципліни «Інтелектуальна власність», яка й заклала основи академічної доброчесності». Як зауважив Андрій Бояр, проєкт дав поштовх і заклав інформаційно-методичні межі для реалізації політики академічної доброчесності у ВНУ імені Лесі Українки.
Що дає Університету реалізація проєкту?
Говорячи про реальні зміни, які приніс в Університет проєкт «Асаdemic IQ», представники проєктної групи насамперед називають підписання меморандуму між ВНУ імені Лесі Українки й Американськими Радами з міжнародної освіти. Крім цього, Лариса Засєкіна перераховує ще кілька плюсів, які заклад вищої освіти отримав від участі в проєкті.
«По-перше, ми повністю оновили нормативну базу; по-друге, започаткували низку заходів, як-от: опитування студентів, викладачів й адміністрації Університету. Ми вивчаємо проблемні місця, що треба надолужувати в роботі. Також започаткували Тиждень академічної доброчесності, в межах якого факультети проводили різні заходи. Ми запрошували директора Міжнародного центру з академічної доброчесності з м. Вашингтон і його заступника. Під час воркшопу вони пояснювали, як це працює у США. Також гостем був голова НАЗЯВО Сергій Квіт і його заступник, які проінформували про вимоги до закладів вищої освіти в межах акредитаційних програм», – розповіла проректор.
Під час зустрічей із іноземними та вітчизняними спеціалістами представники Університету опанували багато цікавих технік, які згодом використовували для роботи. Наприклад, техніка «Світлофор» допомогла виявити «гарячі точки» з упровадження академічної доброчесності. Для посилення слабких позицій були ухвалені відповідні управлінські рішення. Зокрема, активна робота велася щодо інформування студентів про покарання за порушення академічної доброчесності.
За словами Андрія Бояра, багато людей думають, що проєкт – це насамперед гроші, але у цьому випадку академічна спільнота отримує інші, нематеріальні цінності. «Це проєкт, який дає інформаційну, науково-методичну підтримку політики в закладі вищої освіти, а не грошову. Університет реалізує цю політику своїми ресурсами. Але інформаційна, методична підтримка надзвичайно важливі. У межах проєкту були запрошені іноземні експерти, які розповіли, як ця робота організована в провідних навчальних закладах світу», – пояснює науковець.
Професійні соціологи допомогли створити два опитувальники і провести опитування, проаналізувати отримані дані і на основі цього сформувати звіти. Результати і висновки донесли до керівництва ВНУ імені Лесі Українки, до університетської спільноти на сайті. Далі – впровадження реформ і змін.
Так, опитування дало змогу побачити прогалини в академічній доброчесності та слабкі місця. «Ми в цьому плані активізували інформаційну роботу, впровадили Тиждень академічної доброчесності, модуль із академічної доброчесності в дисципліні “Вступ до фаху”, яка читається на бакалавраті. В аспірантурі є курс “Академічна доброчесність та наукова етика”. Відповідні норми прописали в “Кодексі академічної доброчесності”», – розповів Андрій Бояр.
Олена Котис додала, що раніше студенти на власний розсуд обирали програми для перевірки наукової роботи на плагіат. Зараз це можна зробити за допомогою застосунків StrikePlagiarism і Unicheck.
Лариса Засєкіна підкреслила, що це дає змогу перевірити більше робіт. Раніше ж ішлося лише про перевірку кандидатських дисертацій. Це дуже важливо, бо цю роботу зі здобувачами освіти потрібно починати ще зі школи.
«На І курсі про академічну доброчесність говорити не пізно. Але бажано, щоб молодь знала про це зі школи. Важливо починати перевірку ще з курсових, аби студент розумів специфіку і під час виходу на кваліфікаційну роботу краще орієнтувався», – сказала Лариса Засєкіна.
Студентам відразу сподобалися зміни, зумовлені проєктом. Вони проявляли інтерес, але виникала проблема через інформаційний бар’єр. Так, здобувачі освіти не були добре обізнані із санкціями через порушення прав академічної доброчесності. Утім, процес формування цінностей академічної доброчесності стосується не лише студентів, а й викладачів. Насамперед йдеться про чітке пояснення здобувачам освіти суті предмета, модулів, критеріїв оцінювання тощо. Стосунки в площині «викладач – студент» повинні бути демократичними, зорієнтованими на останнього.
Викладачі теж засвідчують свою зацікавленість й активність у розвитку академічної доброчесності, зокрема під час підготовки до Тижня академічної доброчесності. Лариса Засєкіна жартує: «Заходів було так багато, що ледь вдалося компактно сформувати програму».
Також в Університеті вирішили створити відповідний документ – «Кодекс академічної доброчесності». Внести свої зміни та висловити пропозиції викладачі та студенти можуть на сайті ВНУ імені Лесі Українки, заповнивши відкриту форму. Так кодекс буде спільно напрацьований і задовольнятиме всіх.
Світове визнання та допомога Університету в «просуванні» України в Раді Європи
Як говорили наші співрозмовники, головні цілі проєкту не мають матеріального характеру. Це ціннісне переформатування мислення, поглядів на роботу та навчання, формування нової філософії й отримання інструментарію, системи вмінь і навичок упровадження академічної доброчесності. Ці механізми в Університеті запущені, а досягнення поставлених цілей невідворотнє.
Проте завжди приємно отримувати належну оцінку та визнання своєї роботи. Так, торік у грудні Університет отримав від Департаменту освіти Ради Європи відзнаку в конкурсі «Кращі практики із сприяння академічній доброчесності у вищих навчальних закладах Європи». На урочисте нагородження у французький Старсбург їздили ректор Анатолій Цьось і проректор Лариса Засєкіна. Важливо зазначити, що ВНУ імені Лесі Українки – єдиний університет із 60 учасників проєкту «Academic IQ», який нагороджено у Страсбурзі.
Наш ЗВО визнали найкращим у номінації «Забезпечення якості освіти». Крім цього, у різних номінаціях перемогли Університет імені Еразма Роттердамського, Амстердамський вільний університет, Гронінгенський університет (Нідерланди), Університет Чорногорії, Технічний університет Молдови, Університет Осло (Норвегія), Фламандська міжуніверситетська рада.
Лариса Засєкіна пригадала, як вона із начальником відділу міжнародних зв’язків Владиславом Коломечюком побачили на сайті Європейської асоціації університетів оголошення про конкурс із найкращих практик впровадження академічної доброчесності під час пандемії, який передбачав розповідь про власний досвід у Раді Європи у разі отримання призового місця.
«Ми разом із Іриною Гловою та Владиславом Коломечюком написали заявку і Університет обрали як найкращий у номінації “Забезпечення якості освіти”. Після цього команду відібрали до півфіналу, де до нас долучився Андрій Бояр. На цьому етапі ми гарно презентували наш Університет на інтерв’ю та пройшли у фінал. Ми дуже задоволені, бо це результат усієї нашої командної роботи», – зазначила Лариса Засєкіна.
За словами проректора, їх переповнювали незвичні емоції, гордість за отримання високої нагороди, адже це подія понадукраїнського масштабу. Вперше український ЗВО потрапив до Ради Європи! Також делегати з Волині зустрілися з офіційним представником Ради Європи в Україні Борисом Тарасюком.
«Коли ми з Анатолієм Васильовичем шукали потрібний конференц-зал, до нас підійшов Борис Тарасюк і запитав, чи ми раптом не з України. Борис Іванович провів нас і представив як відомий український університет із Волині, запросив до представництва України в Раді Європи. Коли ми прийшли на конференцію, то були дуже здивовані, що це має такий розголос. Він нам подякував і сказав, що для України це дуже великий прорив. Представництво України в Раді Європи багато працює, щоб показати, що Україна – це країна, яка гідна бути в Євросоюзі і має на це багато підстав. Він сказав, що наш Університет зробив великий внесок і ми допомогли показати, що Україна має багато досягнень у різних сферах, зокрема в академічно-освітянській ланці», – поділилася спогадами пані Лариса.
Під час презентації інших університетів в Анатолія Цьося та Лариси Засєкіної виникло ще кілька ідей. Освітяни з Волині вирішили, що це не останній їхній візит до Страсбурга. Тож в Університеті стежитимуть, чи відбуватимуться конкурси із забезпечення якості освіти й упровадження академічної доброчесності.
На фінальному засіданні закриття проєкту Лариса Засєкіна запропонувала поділитися напрацюваннями з іншими українськими ЗВО, адже вітчизняні команди, які досягають певного результату, змогли адаптувати міжнародний досвід до умов України. Зокрема, вже зацікавилися проректори з двох західноукраїнських закладів вищої освіти – Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського і Національного університету водного господарства та природокористування з Рівного.
Лариса Засєкіна також розповіла про плани щодо впровадження та поширення академічної доброчесності, зокрема про мрію діджиталізувати таку платформу. У цьому можуть допомогти студенти факультету інформаційних технологій і математики.
«Ті напрацювання та знання, техніки, інструменти, які ми здобули під час проєкту, я мрію поставити на діджиталізовану основу, бо ми вже кілька років працюємо у віддаленому режимі. За таких умов потрібні інструменти впровадження академічної доброчесності, які були б дистанційні. Саме за допомогою діджиталізованої платформи ми могли б залучати викладачів, студентів для обговорення таких питань», – сказала пані проректор.
Наразі проєкт завершується, але науковці Університету стверджують, що він має перспективу продовження, адже потрібно удосконалюватися та рости. «Першочергове завдання Університету – дати високоякісну освіту, тому такий проєкт як “Асаdemic IQ” й упровадження інструментів забезпечення академічної доброчесності позитивно впливатиме на якість освіти. І ми матимемо студентів високого рівня, які згодом стануть добре підготованими й успішними фахівцями, які працюють на благо країни та нашого регіону», – підсумувала Лариса Засєкіна.
Розмовляв
Андрій ПЕТРУШКО
