Відомо, що Тарас Григорович Шевченко дуже любив дітей. Цей факт, засвідчений у переказах, визначив характер і назву літературно-мистецького свята «Думи мої… Квіти мої, діти!», яке відбулося 10 березня в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Відкрив дійство юний читець, учасник поетичної студії «Суцвіття» (керівник – методист університетської книгозбірні Світлана Кресак) Миколка Іщук, прочитавши вірш Тараса Шевченка «Доля» з його відомого триптиху. Хор інституту філології та журналістики «Ейфонія», що діє при центрі культури і дозвілля Лесиного вишу, виконав пісню «Думи мої».
Твори Великого Кобзаря, а також вірші Василя Симоненка, Василя Гея, інших авторів, присвячених поетові та навіяних його віщим словом, прозвучали у виконанні вихованців «Суцвіття» Ані Зелінської (вона була співведучою свята разом зі Світланою Олександрівною), Мрійки (sic!) Лішнянської, Мілана Тимчука, Андрійка Іванова, Володі Бойкова, Ореста Дороша, Даринки Редькович, Світлани Чикиренди, Ольги Величко, Вікторії Кисель, Оксани Янчишиної, Вікторії Карпук.
З музичними інтерпретаціями поезій Тараса Шевченка присутніх ознайомили також студентка ІІ курсу інституту мистецтв Олександра Лукащук, п’ятикурсниця педагогічного інституту Тетяна Вавринюк і тріо бандуристок інституту мистецтв «Дивоструни» у складі Алли Клімук, Катерини Ковальчук та Наталії Чернецької (керівник – професор Мирослава Сточанська).
Про роль творчості Тараса Шевченка у своєму житті говорила ветеран педагогічної праці Олександра Шопук, а письменник Ігор Ольшевський розповів про роботу над новою книгою – романом-есеєм «Тарас Шевченко: від імені – до Місії», яка невдовзі має побачити світ у Волинській мистецькій агенції «Терен».
Завершилось свято виконанням «Заповіту». Директор ЦКіД, композитор Сергій Скулинець висловив глибоку вдячність Світлані Кресак та всім організаторам і учасникам дійства за чудову мить зустрічі з поезію Великого Кобзаря.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело