Мій шлях у психології почався не з гучного рішення, а з глибокого внутрішнього відчуття − бути поруч із людьми тоді, коли їм найважче. Ще на початку професійної діяльності я зрозуміла: психологія − це не лише професія, а спосіб життя і спосіб бачити світ.
Професійний шлях розпочала з вересня 2011 року у Волинському обласному благодійному фонді «Карітас-Волинь», присвятивши свою діяльність соціальній і психологічній підтримці дітей, молоді та сімей у складних життєвих обставинах.
Працювала психологом у проєкті, спрямованому на соціально-педагогічну та психологічну підтримку дітей трудових мігрантів. Упродовж 2011–2013 років основну увагу приділяла допомозі дітям, які залишилися без постійної батьківської опіки через трудову міграцію, що є актуальною соціальною проблемою для України.
Упродовж 2013–2016 років діяльність була продовжена в межах проєкту, спрямованого на допомогу дітям і молоді, які мають труднощі у навчанні та соціалізації. У цей період акцент робився на розвитку навичок адаптації, підвищенні самооцінки та подоланні психологічних бар’єрів.
Із 2017 по 2019 рік працювала у межах масштабного проєкту «Національна мережа Центрів для дітей та сімей», метою якого було надання комплексної підтримки дітям у складних життєвих обставинах і їхнім родинам. Цей етап роботи відзначився системним підходом до розв’язання соціальних проблем і міждисциплінарною співпрацею.
Із квітня 2016 року – тренерка міжнародного проєкту з миротворчої освіти «Сила добра» та співаторка українського навчального посібника цієї програми. У своїй тренерській діяльності сприяла формуванню культури миру, ненасильницького спілкування та розвитку соціальної згуртованості.
Упродовж 2021–2022 років працювала психологом у закладі дошкільної освіти, де займалася розвитком емоційної сфери дітей раннього віку та підтримкою батьків.
2023 року обіймала посаду координаторки проєктів, спрямованих на підтримку громад, що постраждали від війни. Це, зокрема, «Долаючи розломи: розбудова потенціалу постраждалих спільнот щодо чутливості до конфлікту» та «Зміцнення соціальної згуртованості в громадах». У межах цих ініціатив здійснювалася робота з підвищення стійкості громад, розвитку діалогу та подолання наслідків соціальних травм.
Із 2024 року працюю психологом Центру життєстійкості Нововолинської територіальної громади при БФ «Карітас-Волинь». У своїй діяльності продовжую надавати професійну допомогу людям, які переживають складні життєві обставини, сприяючи відновленню психологічного здоров’я та соціальної стабільності.
Упродовж 2024–2025 років успішно проводила групи психологічної підтримки за стандартизованими програмами у межах проєкту «Надання психосоціальної підтримки та забезпечення правосуддя як складової кращого догляду для вразливих дітей», що реалізувався за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Окремий важливий етап на сьогодні – робота у просторі підтримки, зокрема у Центрі життєстійкості. Там я ще глибше побачила, як сильно люди потребують не порад, а присутності, прийняття і безпечного місця, де можна бути собою. Сюди звертаються ті, хто переживає втрати, вимушені зміни, тривогу та невизначеність. Це переселенці, родини військових, люди, які шукають опору в нових обставинах.
Переконана, що професія психолога неможлива без постійного розвитку, тому регулярно навчаюся, підвищую кваліфікацію та є сертифікованою тренеркою різних програм. Підвищувала свою кваліфікацію у рідному Університеті за програмою «Арттерапія як метод психологічної допомоги» й отримала спеціалізацію «Арттерапевт». Є фасилітатором і тренером низки програм: «Самодопомога+» (груповий курс управління стресом), «Управління проблемами +», «Батьківство без стресу» (для батьків, опікунів, освітян), «Побудова позитивної життєвої перспективи: розвиток життєвих навичок у підлітків у часи невизначеності» (для підлітків), «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу» (для освітян й учнів). Сертифікована ведуча груп емпатійної самопідтримки в методі ненасильницького спілкування, де забезпечую безпечне та довірливе середовище для відкритого діалогу, емоційного розвантаження та взаємної підтримки. У роботі застосовую підходи, спрямовані на розвиток емпатії, саморефлексії та психологічної стійкості учасників.
Сьогодні я поєдную в собі ролі психолога та тренера. Працюю з групами й індивідуально, з дітьми та дорослими, з тими, хто шукає відповіді або просто хоче бути почутим. Я не даю готових рішень. Я допомагаю людям знайти свої. Я вірю, що в кожному є ресурс, навіть тоді, коли здається, що його зовсім немає. І моя задача – допомогти цей ресурс побачити, відчути і навчитися на нього спиратися.
Цей шлях триває. І для мене він – про людей, довіру та силу, яка народжується всередині.
Наталія ГАВРОНСЬКА,
психологиня Центру життєстійкості
Нововолинської територіальної громади
при БФ «Карітас-Волинь»,
арттерапевтка, фасилітаторка і тренерка,
випускниця факультету психології 2006 року
