Викладачі Волинського національного університету імені Лесі Українки займаються не лише науковою, викладацькою роботою, а й використовують свій потенціал для співпраці з громадами краю та їхнього розвитку. Університет Лесі Українки активно співпрацює з громадами в межах Волинської та сусідніх областей. Допомагають реалізовувати співпрацю саме науковці навчального закладу. Однією з таких груп є команда науковців під керівництвом завідувача кафедри екології та охорони навколишнього середовища Володимира Радзія. Нещодавно наукова група завершила геоекологічне дослідження річкової зони в Луцьку, але це не єдиний виконаний проєкт. На цю тему ми вирішили поспілкуватися з керівником групи. Володимир Феофілович категорично відмовився від класичного «кабінетного» інтерв’ю, а запропонував поговорити в парку, біля Стиря. Напевно, для еколога так звичніше, простіше, своя стихія… Тож до Вашої уваги – результат нашої розмови.
– Нещодавно в Луцькій міській раді відбулася презентація результатів геоекологічного дослідження зеленої зони вздовж річки Стир у Луцьку. Розкажіть, будь ласка, в чому полягала робота.
– Університет брав участь у реалізації міжнародного проєкту на теренах Луцької громади в межах вулиці Набережна між мостами вулиць Шевченка та Ковельської. Нашим завданням було оцінити стан біорізноманіття цієї території, зафіксувати стан біотопів, які знаходяться на цій території, описати їх. Це нам вдалося. Ми зафіксували досить великий перелік видів флори та фауни, прослідкували, які зміни русла відбулися на території з використанням даних дистанційного зондування.
Загалом можна сказати, що це були багатогодинні проходи на цій території. Ніби й невеличка, 10 гектарів, проте там досить густі деревно-чагарникові зарості різних видів верб, осики, де важко пробиратися, можна сказати, мангрові зарості. Насамперед це відбулося внаслідок непродуманих заходів із благоустрою цією ділянки у попередні роки. Старожили пам’ятають, що там була заплавна лука і подекуди росли дерева. Зараз ми маємо там старі верби, які часто вражені омелою та грибком і потребують видалення. Ми зафіксували сучасний стан території, далі будуть працювати архітектори та ландшафтні дизайнери для розробки подальшої концепції цього парку. Ми відзначили певні локації, які потребують максимального збереження.
– Тобто на цьому ваша робота закінчилася?
– У цьому проєкті так. Можливо, місто продовжуватиме таку роботу на інших локаціях, оскільки протяжність долини річки Стир в межах міста значна, наявні притоки річки, які також потребують здійснення заходів благоустрою. Звичайно, скрізь парк зробити не можна, але непрохідні нетрі треба було б облагородити.
– Хто входить до команди, яка працює над подібними дослідженнями? Як вона формувалася?
– Як наукова група, яка працює в усталеному складі – професор Катерина Сухомлін (кафедра зоології), доцент Лариса Коцун (кафедра ботаніки та методики викладання природничих наук), доцент Олександр Мельник (кафедра геодезії, землевпорядкування та кадастру) і я, працюємо вже четвертий рік. У минулому році до проєктів доєднувалися доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Оксана Цьось. Цьогоріч захотіли підсумувати нашу діяльність. У межах днів науки в Університеті провели круглий стіл "Наукові дослідження територій планової діяльності: допроєктний та післяпроєктний моніторинг", на який запросили представників громад, фахівців, які займаються містобудівним кадастром, є розробниками містобудівної документації. На круглому столі ми висвітлили питання, котрими займаємося, зокрема й у контексті реалізації проєктів із оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. Ми здійснювали обстеження для оцінки проєкту будівництва птахоферми, родовищ піску, торфу та бурштину, працювали на проєктах щодо розчистки та благоустрою русел річок у межах населених пунктів. Відтак хотіли висвітлити на загал ті роботи, які ми проводимо, й озвучити основні результати, адже вони мають не суто наукове спрямування, а прикладне. Наші роботи – частина містобудівних проєктів, які в подальшому реалізовуються в кожній громаді. Оскільки представники Луцької громади були запрошені на наш захід, зацікавилися нашою роботою і в цей день ми провели перші перемовини, а за кілька днів вже працювали над укладенням договору і плануванням нашої роботи. Робота була швидка і динамічна. Упродовж місяця ми відпрацювали і відзвітували за цим проєктом.
– Науковці можуть долучатися до досліджень у межах міста чи міська влада своїми силами може дати раду?
– Як студентська молодь, так і викладачі, науковці Університету залучаються до таких видів робіт. Це, зокрема, акції щодо очистки територій, екологічні толоки. Університет має в своєму розпорядженні ботанічний сад, де проводилися дослідження колегами географічного факультету та факультету біології та лісового господарства, є наукові роботи студентів й учнів під керівництвом науковців ЗВО, які виконувалися по міському парку Лесі Українки і по прилеглих територіях долини річки Стир. Крім того науковці Університету, зокрема професор Василь Фесюк, доцент Зоя Карпюк є розробниками Схеми екологічної мережі Луцької територіальної громади, замовником якої виступала Луцька міська рада. Така робота ведеться постійно у співпраці з міською громадою.
– Знаю, що Ви з групою працювали і в інших містах Волині, зокрема в Ковелі. У чому полягала робота там?
– Ми брали участь у кількох різних проєктах. Один із них – реалізація діяльності в межах Ковельської громади щодо розчистки русла річки Турія в межах шляхопроводу на вулиці Сагайдачного біля стадіону "Локомотив". Місто за грантові кошти провело реконструкцію стадіону і цей проєкт потребував і благоустрою заплави. Ми були долучені при реалізації післяпроєктного моніторингу, мали договір і три роки моніторили, як відновлюється біорізноманіття: водна, навколоводна рослинність в межах розчищеної частини Турії, де було здійснено заходи із реконструкціх русла та благоустрій заплави. Спостереження засвідчили, що вже на третій–четвертий рік уся водна рослинність, яка була розчищена на цій території, повністю відновилася, можливо, і в більших об’ємах.
На цій території громадськість звернула увагу на охоронюваний вид рослин – Сальвінія плаваюча. Це суцільні килими рослинності, які покривають водну поверхню. Проте, коли вже реалізовувався проєкт реконструкції русла, за рішенням Національної комісії з питань Червоної книги України цей вид увійшов до переліку, що виключені з Червоної книги України. На сьогодні Сальвінія плаваюча відновилась на території планової діяльності та покриває суцільним килимом водну поверхню вже понад 70%. Ця територія потребує постійного моніторингу, догляду, чим займаються комунальні служби громади.
– На цьому співпраця з громадою закінчилася?
– Ні, в недалекому майбутньому реалізовуватиметься наступний проєкт. Продовжується реконструкція і благоустрій заплави русла річки Турії на інших ділянках: від дамби і до шляхопроводу на Сагайдачного протяжністю до кілометра. Провели польові обстеження біорізноманіття території, цим самим зафіксували поточний стан. Громада реалізовуватиме проєкти розчистки русла і благоустрій берегів річки. Сподіваюся, що ми далі співпрацювати з громадою Ковеля щодо реалізації післяпроєктного моніторингу.
– Ви вивчали стан річок Луга та Риловиця у Володимирі. Чи відрізнялася ця робота від попередніх проєктів?
– Тут можна говорити про наступний спектр проєктів. Вивчення екологічного стану річок у межах міста Володимир. На річці Риловиці, де вони хотіли здійснити розчистку, ми провели оцінку поточного стану цієї річки, притоки Луги, де вже був реалізований проєкт «Острів Риловиця». Там зробили дуже гарний ландшафтний дизайн, благоустрій території, дуже красива локація, еталонна для Волині. У зв’язку з війною громада не може продовжити реалізацію проєкту з розчистки русла від старих дерев, можливо, подекуди треба і днопоглиблення.
Наступний проєкт, який ми фактично виконували впродовж двох років – комплексна геоекологічна оцінка в долині річки Луга в межах міста Володимир. Міська рада є власником комунальної землі, але вони не можуть здійснити свої інфраструктурні проєкти розвитку рекреації та благоустрою території, тому що територія заплави річки Луга – це об’єкт природозаповідного фонду гідрологічний заказник "Луга". Через це немає можливості реалізовувати заходи,з благоустрою території, оскільки в Положенні про цей об’єкт природно-заповідного фонду не прописані пункти щодо здійснення заходів з благоустрою з метою рекреації. Це треба обопільно міській владі з обласним управлінням екології внести зміни до Положення про цей об’єкт і тоді реалізовувати інфраструктурні проєкти, зокрема благоустрій пляжів, розвитку нових рекреаційних локацій.
– Чи є перспектива подальшої співпраці з цією громадою?
– Перспектива є, ми напрацювали ці проекти. Сподіваємося, що настане час для розробки містобудівних проєктів щодо реконструкції частини русла річки та берегової лінії в межах шляхопроводів, бо вони теж потребують укріплення. Сподіваємося, що в подальшому ми будемо долучені до проєктів, адже провели комплексне обстеження від західної околиці, де проходить річка, до Шистівського моста по об’їзній, здійснили оцінку біорізноманіття території, прослідкували трансформацію русла річки майже за сто років та надали рекомендації щодо можливості розвитку рекреаціх на цій території тощо.
– Як працюють у цьому напрямі інші громади?
– Не всі громади спроможні зараз займатися екологічними питаннями. На часі війна, забезпечення військових, але окремі інфраструктурні роботи й проєкти реалізовуються. Дуже активно громади включилися в проєктну діяльність за кошти міжнародних грантодавців і багато таких проєктів розробляється. Наприклад, сусідня з Луцьком Боратинська громада подавала проєкти щодо розвитку реабілітаційного центру; Любешівська громада подавала НПП «Стохід–Прип’ять» тощо. Вони періодично реалізовуються, отримують фінансування.
Цьогоріч делегація Університету була в Ратнівській громаді й голова зацікавився такими проєктами, бо там озеро, де відбувається багато заходів, але ця локація потребує впорядкування прибережної смуги. Для цього потрібно зробити екологічну оцінку та розробити містобудівний проєкт. Наміри на співпрацю є, Університет підписав меморандум, все залежить від фінансової спроможності громади та сучасного суспільно-політичного стану. Також ми співпрацюємо з комерційними структурами, комунальними підприємствами, які реалізовують інфраструктурні проєкти.
– Чи активні приватні підприємства у роботі з вами?
– Ми маємо добрий досвід із надрокористувачами, працюємо з ними вже не перший рік. Буквально на часі – укладення нового договору з підприємством, яке видобуває та виготовляє торфобрикет - ТОВ "Агробіостандарт" (колишнє ДП «Волиньторф»). Також в межах Волині працювали з птаховиробниками, де приймали участь у обстеженні поточного стану території реконструкції птахоферми для комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище планової діяльності. Ця та інші роботи виконувалися у тісній співпраці з ПП ГРЦНТП (директор Людмила Зубко), підприємство є розробником проєктів з стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля та іншої екологічної документації. Також такі роботи виконуються у тісній співпраці з архітекторами та фахівцями з містобудування, які займаються розробкою містобудівниї документів, а екологів долучають до екологічної оцінки містобудівних рішень, які закладені в проєкті.
– Чи залучаєте до таких робіт студентів?
– Так. Наприклад, під час роботи у Володимирській громаді залучали студентів факультету біології та лісового господарства, які їздили на польові обстеження. При обробці даних дистанційного зондування залучаємо студентів кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру. Відповідно, маємо лабораторію, яка дає змогу опрацювати дані дистанційного зондування і створити картографічну продукцію, яка супроводжує ці проєкти.
– Чи не виходили у своїй діяльності за межі області?
– Ми мали досвід роботи на одному з родовищ піску в Рівненській області. Зараз це підприємство проходить процедуру громадського обговорення проєкту для подальшої реалізації. Минулого року ми співпрацювали з ТОВ "СОУН ПРЕМІУМ" на замовлення якого проводили дослідження біорізноманіття родовища торфу "Бужани" на території Львівщини.
– Університет має підписаний договір про співпрацю з комунальним підприємством «Волиньприродресурс». Як на практиці втілюється співробітництво?
– Фактично співпраця з КП «Волиньприродресурс» і директором Анатолієм Капустюком започаткувалася відразу після підписання меморандуму на початку весни 2021 року, а в травні ми вже працювали в межах території спецдозволів з видобування торфу наданих підприємству. Перший проєкт стосувався оцінки стану біорізноманіття територій планованої діяльності. Зокрема, на території родовища "Коза-Березина", де планувалася розробка торфосировини. Впродовж двох місяців мали кілька виїздів на ці території і разом із фахівцями гідрогеологами, геологами, ботаніками, зоологами, екологами, землевпорядниками, географами оцінили стан цієї території. У подальшому ці матеріали долучили до загального Звіту про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності, який пройшов експертизу в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Уже на осінь підприємство отримало позитивний висновок і з наступного року почало готувати площі до видобування торфосировини на цій території.
В наступні роки і до сьогодні наша група приймає участь у здійсненні післяпроєктного моніторингу планової діяльності в межах територій спецдозволів з видобування торфу та бурштину. В межах Волині це чотири родовища торфу та стільки ж родовищ бурштину. В межах територій спецдозволів оцінюємо стан біорізноманіття загалом і безпосередньо на тілі кар'єрів, де відбуваються видобувні роботи, вже не перший рік моніторимо відновлення біорізноманіття на ділянках, де завершилось видобування та проведена рекультивація земель.
– Чи слідкуєте ви за «відпрацьованими» ділянками?
– Як я зазначав, на ділянках, де здійснюється видобування, до прикладу бурштину, після завершення експлуатації кар'єру здійснюється рекультивація цієї території. На таких ділянка експлуатанти сплановують територію технікою, а лісівники, за кошти КП "Волиньприродресурс", здійснюють лісомеліоративні заходи із посадки лісокультур. Принагідно відмічу, що на Волині, на територіях родовищ та прилеглих до них територій, де ми проводимо обстеження, нам не траплялися так звані «місячні ландшафти». Треба віддати належне волинській владі, яка свого часу не допустила "чорних" бурштинокопачів на наші території і ні ліси, ні луки не порушенні від такого стихійного видобування.
– Тобто видобування бурштину з дотриманням правил не катастрофічно шкідливе для природи?
– Контрольований видобуток, з дотримання всіх технологічних та екологічних вимог, мінімалізує негативний вплив на довкілля в порівннянні зі стихійним видобуванням та накладає на підприємство зобов'язання відшкодовувати завдані збитки довкіллю у вигляді екологічного податку та реалізації інших компенсаційних заходів. Будь-яка видобувана діяльність передбачає розробку проєкту технології видобування та організації гірничо-прохідницьких робіт, а також розробляється Звіт з оцінки впливу на довкілля, де фіксується чітко, які екологічні види впливу будуть на всіх етапах провадження планової діяльності, чітко задекларовано всі заходи, які будуть здійснені після видобування на цій території. В переважній більшості це відновлення гідрологічного режиму території, відновлення рослинності заходами з лісомеліорації. Ми щороку моніторимо ці території і вже прослідковуємо тенденцію позитивних змін на відпрацьованих ділянках. Крім того, на ділянках підприємства є ставочки для водопою звірини, посіви для підгодівлі тварин. Крім того, на ділянках підприємство може облаштовувати невеликі водойми для догляду за посадками та для звірини, здійснюють вибірковий посів злакових культур для підгодівлі тварин. Реалізація цих комплексних заходів сприяє поверненню порушень земель у природний стан та поверненню лісових мешканців у відновлені ландшафти.
– На скільки важлива для Університету ваша робота?
– По-перше, ми безпосередньо співпрацюємо з громадами: і з органами виконавчої влади, і по змозі зустрічаємося з учнівською молоддю. По-друге, наша робота – промоція окремих освітніх програм природничого та технічного спрямування. Ми вже фактично впізнавані. Волинський університет – це бренд і відповідно, всі звіти з польових обстежень передаються замовникам із використанням символіки Університету. Таким чином нас знаходять для подальшої співпраці. А якість наших робіт говорить сама за себе, оскільки маємо позитивні рецензії і Міндовкілля, і самих замовників, й інших структур, які користуються цими матеріалами.
Розмовляв Андрій ПЕТРУШКО
ФОТО Олександра ПІЛЮКА
