Сьогодні головний вектор розвитку сучасної економіки – екологізація виробництва. Зокрема, ми говоримо про зелену економіку, яка призводить до зниження ризиків для довкілля, ефективного використання природних ресурсів тощо. На щастя, у нашому місті є приклади підприємств, які впроваджують у себе новітні енерго- та ресурсоощадні технології. Таким є підприємство із давньою історією та, власне, зі своєю культурою виробництва – ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика». Основна діяльність фабрики – рециклінг вторинної сировини (макулатури), що дозволяє виготовляти великий асортимент екологічно чистої картонно-паперової продукції: покрівельного, коробкового та палітурного картонів; захисного картонного кутника та гофротари. Саме ознайомлення з процесом рециклінгу привело на екскурсію здобувачів освіти Університету за спеціальністю «Екологія».
На фабриці заступник генерального директора з виробництва Роман Тарновецький провів екскурсію, де ознайомив студентів із технологією виробництва картону. Зокрема, було продемонстровано технологічний процес, який розпочинається від доставки макулатури, її підготовка – сортування та розпуск у ванні гідророзбивача, очищення, розмол маси, подача маси на картонноробну машину (формування та зневоднення, виведення залишків вологи, вирівнювання картону тощо). А далі не менш захоплива частина екскурсії – виготовлення готової продукції: картону, гофрокартону та виробів із нього (гофротара, картонні кутники, книжкова палітурка). Про всі тонкощі технології виробництва із захопленням і знанням справи розповідав пан Роман. Естафета протяжністю в один кілометр повернулася до свого завершення-початку: складу макулатури. Принагідно варто зазначити, що вся продукція фабрики виготовлена з екологічно чистої сировини та матеріалів, що відзначили студенти-екологи.
Проте наша екскурсія й далі тривала вже не на території техноландшафту, а в мистецьких просторах Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Тут відвідувачів чекала несподіванка. Першою локацією, звідки розпочалося наше знайомство з музеєм, був артпроєкт Радислава Дзюби «Шосте вимирання» за мотивами однойменної книги Елізабет Колберт. «Цей проєкт досліджує складну тему екологічної кризи та людську схильність ігнорувати небезпечні сигнали. Використовуючи іржаві глобуси, бджолярні рамки, запечатані шарами паперу та іржі, а також дві монументальні скрижалі, створюється багатовимірний простір, який змушує глядача задуматися над наслідками шостого вимирання (https://msumk.com/)». Щойно на картонно-паперовій фабриці ми бачили як «народжується» картон, а тут спостерігаємо за метаморфозою перетворення цього ж гофрокартону в порох. Митець показує картон, коробки з піци, склеєні й іржаві, які слугують символічним відображенням змін у природі, зокрема втрату біорізноманіття. Ця інсталяція підсилила наші враження від техноекскурсії. Далі, мандруючи залами музею, ми ознайомились із роботами представників українського сучасного мистецтва: Ігоря Романка, Миколи Кумановського, Костя Борисюка, Петра Малишка, Володимира Лободи, Людмили Лободи та багатьох інших українських митців.
На завершення екскурсії – «Космогонія», найбільший артпроєкт України (автор Петро Антип). Цей проєкт спонукає до усвідомлення крихкостість нашого буття, про швидку плинність людського часу та водночас ілюструє розвиток Всесвіту. Через міфи, символи й образи приходить усвідомлення потреби розв’язання екологічних проблем Ноосфери, що являє собою єдність Природи та Культури (в широкому розумінні включно із техносферою). Усе це разом, на нашу думку, описано основними законами екології (закони Б. Коммонера): Усе пов’язано з усім; Усе мусить рухатись; Природа знає краще; Нічого не виникає з нічого. Це спонукає глядача усвідомити свої почуття, бажання та дії, які в сучасному світі діють як геологічна сила.
Володимир РАДЗІЙ,
завідувач кафедри екології та
охорони навколишнього середовища
