25 березня у Центрі культури та дозвілля Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся благодійний вечір ушанування патріотів, які стали на захист Батьківщини і ціною власного життя подарували нам надію на краще майбутнє, – героїв Небесної сотні.
Благословив захід капелан Лесиного вишу Віктор Михалевич. У рамках благодійного вечора відбувся збір коштів для сімей загиблих і лікування поранених.
Дипломами відзначено кращі роботи учасників конкурсу «Герої не вмирають». Було надіслано 65 творів образотворчого мистецтва та 70 – віршових і прозових. Вік конкурсантів – від 7 до 60 років. Це представники з різних куточків України: Донецька, Рівненщини, Волині та ін.
Оцінювало праці конкурсантів журі у складі першого проректора СНУ імені Лесі Українки Анатолія Цьося, завідувача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, професора Марії Моклиці, народного артиста України Василя Чепелюка, художника-дизайнера, заступника голови профкому студентів Вадима Курилюка та директора ЦКіД Лесі Косаковської. Переможців тут немає, бо ці роботи – крик душі. Дипломи отримали автори 10-ти найемоційніших малюнків і 10-ти творів, які найбільше зачепили за душу. Також знаково, що цей захід відбувся у 25-ті роковини від дня загиблі В’ячеслава Чорновола.
Перший проректор ВНЗ Анатолій Цьось, вручаючи презенти дипломантам, наголосив, що рівень цивілізованості людини залежить від нашого ставлення до загиблих. Ми повинні завжди їх пам’ятати. Анатолій Васильович також висловив ініціативу про створення видання, в якому було б об’єднано всі твори й малюнки, присвячені героям Небесної сотні.
До присутніх звернулася і одна з конкурсанток, головний спеціаліст відділу культури і туризму Жовківської РДА Галина Фесюк: «Конкурс не потрібен мертвим. Він потрібен живим, щоб ми пам’ятали про їх подвиг і не зрадили свою країну в тяжку хвилину».
Опісля відбувся концерт-реквієм за участі студентів Лесиного вишу та вихованців Палацу учнівської молоді.
Пропонуємо вашій увазі вірш-пісню одного з кращих дипломантів – провідного редактора інформаційно-видавничого центру СНУ імені Лесі Українки Василя Голюка.
Пробач мені, сину...
До світанку вже близько, так близько,
Довкруг мене згасають міріади зірок.
Як хочеться, синку, тебе взяти за руку,
Відвести, як раніш, у дитячий садок!
Приспів:
Пробач мені, сину,
Що тебе не зустріну
На святій нашій, грішній землі.
Пробач мені, сину,
Я у сон лиш прилину,
Притулю до грудей рученята малі.
Скоро в школу, кровино, покличе стежина,
Пролуна тобі радо дзвінок.
Та не зможу, мій сину, та не зможу, мій сину,
Провести тебе, любий, на твій перший урок.
Приспів.
Відшумлять листопади, відметуть снігопади...
Ти зустрінеш кохання, як настане пора.
В небесах, милий сину, я цьому буду радий
І просити у них тобі щастя й добра.
Приспів.
Пам’ятай, янгелочку, мій єдиний синочку,
За свободу Вітчизни я горів у вогні.
Гордися, мій сину, що за неї загинув
У жорстоко-пекельній і священній борні.
Інна МОГІЛЕВСЬКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
