На факультеті філології та журналістики 1 червня відбувся круглий стіл «Якісна підготовка філолога: сьогодення і перспективи». Під час заходу його учасники обговорили проєкти бакалаврської та магістерської освітньо-професійних програм «Українська мова та література. Світова література» за спеціальністю 035 «Філологія». Зокрема, розглянули позитивні аспекти й окреслили проблеми, порушивши питання гармонізації філологічної освіти та викликів ринку праці.
Спершу учасників заходу привітав проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик. Юрій Васильович зазначив, що факультет має 80-річний досвід підготовки філологів. Проте, з огляду на вимоги сучасності, важливо й надалі радитися щодо шляхів удосконалення програм, залучаючи до цього процесу і внутрішніх, і зовнішніх стейкхолдерів. Приємно, що на ініціативу гарантів програм відгукнулися випускники, які вже успішно реалізовують себе в професійній діяльності, а також потенційні роботодавці, які, очевидно, найточніше можуть окреслити вимоги до компетентностей претендента на працевлаштування.
Програмі підготовки бакалавра філології у контексті викликів освіти ХХІ ст. було присвячено виступ гаранта ОПП «Українська мова та література. Світова література» Ірини Левчук. Присутнім представили результати весняного опитування здобувачів освіти щодо якості підготовки на відповідній програмі, що засвідчили на 70,8 % загалом достатньо високу якість і 25 % як дуже високу. Прикметно, що ці показники значно перевищують оцінку якості підготовки філолога порівняно із загальноуніверситетським опитуванням за цими ж критеріями. Водночас гарант звернула увагу на мету й особливості програми, акцентуючи на придатності до працевлаштування бакалаврів-філологів і руйнуючи міф про неактуальність фахівця цього рівня. Адже, як було наголошено, філолог необхідний усюди, де потрібні послуги зі створення, аналізу, перекладу, оцінювання текстів.
На засіданні презентували винесені на обговорення зміни в програмі бакалаврату порівняно з 2020 роком, підкресливши, що в проєкті враховано рекомендації роботодавців щодо організації виробничих практик у сфері бізнесу й органів публічної влади. Часткових змін зазнав цикл професійної підготовки, що зумовлено потребою (і побажаннями зовнішніх експертів у галузі філології) синхронізувати періоди вивчення української та зарубіжної літератур. Також, зважаючи на результати опитування здобувачів освіти, по-новому представлено блок історико-лінгвістичних дисциплін і переглянуто окремі складники, спрямовані на наукову-дослідницьку діяльність філолога. Зокрема, розмежовано курсову роботу з мови та літератури. Очевидним покращенням програми став рівномірний розподіл за семестрами дисциплін за вибором студента.
На продовження зустрічі Олександр Межов, гарант ОПП «Українська мова та література. Світова література», ознайомив стейкхолдерів із особливостями підготовки магістра в контексті філологічної освіти. Професор закцентував на можливостях працевлаштування випускників у різних галузях, де потрібні послуги з організації успішної комунікації державною й іноземними мовами; здобуття другої кваліфікації викладача закладу вищої освіти завдяки циклу педагогічних і методичних дисциплін та збільшенню кредитів на педагогічну (асистентську) практику; отримання в магістратурі навичок самоосвіти впродовж життя; практико-орієнтованого навчання через дослідження; реалізації індивідуальної освітньої траєкторії тощо.
Першим до обговорення долучився Олександр Гоцка, голова правління Організації роботодавців м. Нововолинська, генеральний директор ТзОВ «ВМК-Україна», який закцентував на можливості професійної реалізації філологів у сфері бізнесу. Як представник Ради роботодавців Волині пан Олександр пояснив важливість для бізнес-структур регіону підготовки фахівців зі знанням іноземних мов, зокрема польської й англійської, і, безумовно, з бездоганним знанням державної мови та вмінням здійснювати ділову комунікацію.
Наталія Шепель, випускниця факультету, а нині – радник міського голови м. Ковеля, зізналася, що жодного дня не працювала в школі. Вона на власному прикладі підтвердила тезу про гнучкість філологічної освіти. Так, пані Наталія працювала у бізнесі та засобах масової інформації, а тепер реалізовується як держслужбовець. Спікер поділилася спостереженнями про брак фахівців із майстерним володінням словом, умінням ефективно комунікувати в сфері ЗМІ, зокрема Ковельщини. Водночас Наталія Шепель запевнила, що та програма підготовки філолога, яка існує в Університеті, цілком може готувати конкурентоспроможного спеціаліста для ЗМІ.
Потребу якісної підготовки фахівця в галузі філології, який би ефективно здійснював ділову комунікацію, зокрема пов’язану зі створенням й аналізом документів, визнав і директор Департаменту молоді та спорту Луцької міської ради Володимир Захожий. Нагадавши, що факультет філології та журналістики має найбільшу кількість докторів наук і професорів серед викладачів, а це формує передумову якісної теоретичної підготовки здобувачів освіти, керівник відзначив позитив програми бакалаврату – збільшення втричі практик, адже це основа підготовки до професійної реалізації майбутніх фахівців. Володимир Захожий зауважив, що в Департаменті вже працюють випускники факультету, і наголосив на можливості працевлаштування фахівця-філолога не тільки в органах державної влади, а й місцевого самоврядування.
Про актуальність висловлених зовнішніми стейкхолдерами думок зазначила Тетяна Литвиненко, директор Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації, із яким, до слова, успішно співпрацює упродовж десятиріч кафедра історії та культури української мови. Очільниця центру рекомендувала посилити в програмах підготовки вектор, скерований на співробітництво з органами публічної влади, адже вони нині передусім зацікавлені в залученні фахівців-філологів, які мають високий рівень мовнокомунікативних компетентностей.
Упевненість у якісній підготовці за обговорюваними програмами та готовність до співпраці як бази виробничих практик висловили Тетяна Книш, заступник директора Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку», а також Оксана Салій, начальник відділу дозвільно-погоджувальних процедур, випускниця факультету.
Прикметно, що напередодні круглого столу питання упровадження й організації виробничих практик на рівні бакалаврату обговорювали з директором Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Ларисою Карп’як і директором видавництва «Вежа-Друк» Іванною Захарчук. Вони погодилися укласти відповідні договори про співпрацю.
Ще один перспективний вектор розвитку та співробітництва для філолога окреслили Оксана Важатко, директор Волинського краєзнавчого музею, і Валентина Машлай, випускниця факультету, завідувач відділу музейного розвитку та екскурсійного забезпечення цього ж музею.
Віра Кумановська, випускниця, завідувач відділу краєзнавства Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, відзначивши якісну підготовку фахівців на факультеті, запропонувала розширити співпрацю з відділами бібліотеки, зокрема щодо реалізації спільних проєктів.
Про вагомий професійний складник підготовки, присвячений вивченню української та зарубіжної літератур, зазначила Олена Лівіцька, випускниця, журналіст інтернет-видання «Перший», наголосивши, що цей блок дисциплін неабияк сприяє набуттю компетентностей, потрібних для роботи в журналістській царині, у якій успішно зреалізовують себе чимало випускників філології.
Микита Чибар, випускник, редактор творчої групи «Тема дня» філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Волинська регіональна дирекція», підтвердив тезу про гнучкість філологічної освіти, що особливо актуально для сучасності. Водночас телеведучий звернув увагу на нову вимогу до фахівця-філолога – мультиплатформність.
Щиру підтримку авторам освітньо-професійних програм і рекомендації для впровадження їх в освітній процес висловили Наталія Совтис, випускниця факультету, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету; Лариса Тиха, випускниця, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології Луцького національного технічного університету; Ірина Чернюк, випускниця, викладач української мови та літератури вищої категорії, голова циклової комісії української та іноземної філології Фахового коледжу технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки; Світлана Нарихнюк, випускниця, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри філології комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж»; Олександра Яручик, випускниця, адміністратор бібліотеки Українського католицького університету (м. Львів); Іванна Власюк, випускниця, журналістка та телеведуча на телеканалі «ITV» (м. Рівне); Анна Тріль, випускниця, засновниця агентства моделей «Grace Model House» і проєкту «Lutsk Fashion Weekend»; Ольга Кулібаба, випускниця, методист Волинської обласної Малої академії наук.
Зокрема, Наталя Совтис відзначила логічну, чітко продуману та збалансовану структуру освітньо-професійної програми магістатури, раціональне поєднання науково-дослідницького та педагогічного складників, теоретичного навчання з практичною підготовкою, а також значний досвід факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки, його потужний кадровий потенціал (14 докторів наук, професорів) і матеріально-технічну базу, що забезпечить ефективність освітнього процесу, належну підготовку науково-педагогічних кадрів, ерудованих у галузі сучасних тенденцій розвитку філології та методики її навчання.
Лариса Тиха позитивно оцінила практичну спрямованість представлених освітньо-професійних програм і звернула увагу на новації магістерської програми: суттєве збільшення кількості годин на асистентську практику, практичні заняття, написання кваліфікаційної роботи, а також уведення до навчального плану таких дисциплін, як «Історія та прикладні аспекти українського мовознавства», «Українська мова в контексті новітніх наукових парадигм», «Управління проєктами», що забезпечуватимуть здатність студентів критично осмислювати історичні надбання й новітні досягнення філологічної науки та використовувати їх в науково-дослідницькій роботі – обов’язкові фахові компетентності, передбачені вимогами Стандарту вищої освіти магістра філології.
Ірина Чернюк сфокусувала увагу на пропорційній теоретичній, практичній і методичній підготовці магістрів за освітньою програмою, що передбачає, відповідно до задекларованої професійної кваліфікації, оптимальне поєднання поглибленого вивчення української мови, української та зарубіжної літератур із практичною підготовкою викладача-філолога для закладів вищої освіти (університетів, інститутів, академій, коледжів); достатньому врахуванні потреби студентів в індивідуальній освітній траєкторії (25 % вибіркових дисциплін).
Приємно, що потенційні роботодавці загалом задоволені теоретичним і практичним рівнем підготовки бакалаврів і магістрів філології у ВНУ імені Лесі Українки. Вони висловили зацікавленість у подальшій співпраці з кафедрами факультету і його випускниками. Водночас роботодавці наголосили на потребі збільшити кількість годин на вивчення мовознавчих дисциплін; звернути увагу не лише на наукову комунікацію іноземною мовою, а й ділову; урізноманітнити виробничі практики відповідно до нинішніх викликів ринку праці; активізувати дуальне та дистанційне навчання, що уможливить оптимальне поєднання роботи за фахом і навчання здобувачів освіти.
Компонент дисциплін, присвячених вивченню англійської/польської мови в програмах підготовки, активно обговорили представники кафедри полоністики і перекладу та кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей. Жваву дискусію викликала ідея запровадження до бакалаврської програми лінгвокраїнознавчої практики. Викладачі, які забезпечують компонент іноземної мовної підготовки, зрештою погодилися зі слушністю такої практики. Водночас запропонували ввести до дисциплін на вибір студента-філолога «Теорію і практику перекладу».
Внутрішніх стейкхолдерів на засіданні круглого столу представляли також викладачі кафедри української літератури Лариса Семенюк, Вікторія Сірук, кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Надія Колошук, Тереза Левчук, кафедри української мови Наталія Костусяк, Ірина Мельник, кафедри історії та культури української мови Лариса Голоюх, Юрій Грицевич, Наталія Приходько, а також завідувачі Микола Мірченко (кафедра української мови), Світлана Богдан (кафедра історії та культури української мови) і декан факультету філології та журналістики Лілія Лавринович.
До обговорення долучилися і нинішні здобувачі освіти. Зокрема, спільне бачення можливих шляхів удосконалення підготовки філолога від першокурсників представив Богдан Демчук, звернувши увагу, зокрема, на окремі аспекти посилення психологічної підтримки студентів у період адаптації, особливо за карантинних умов.
Своїми міркуваннями поділилися і магістранти Роман Шумський та Інна Онищук, радіючи, що їхні наступники матимуть ще досконаліші програми підготовки.
Зауважимо, упродовж роботи круглого столу постійно відбувалася відеокомунікація дистанційних учасників на платформі Zoom, яку модерувала Тетяна Тарасюк, представниця проєктної групи програми бакалаврату.
Усіх зацікавлених організатори заходу запросили долучитися до громадського обговорення проєктів освітнього-професійних програм 2021 року на сайті Університету.
Ірина ЛЕВЧУК,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри історії та культури української мови;
Олександр МЕЖОВ,
доктор філологічних наук,
професор кафедри української мови
Фото Володимира СТЕЛЬМАХА
