У ВНУ імені Лесі Українки налічується близько 200 молодих учених. Це прогресивні молоді люди, які провадять наукові дослідження та здійснюють проєктну діяльність із актуальних проблем різних галузей науки.
Яскравий представник спільноти молодих учених Університету – Софія Теслюк, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів. Коло наукових інтересів Софії: цифрові фінанси, зокрема легалізація криптовалюти, фандрейзинг, фінансова грамотність населення, реформування пенсійної системи в Україні.
Окрім дослідження актуальних проблем фінансової системи, молода учена активно пропагує ініціативи з розвитку екосвідомості громади міста. Так, торік її проєкт «Екологічний університет. Налагодження системи сортування та переробки одноразових стаканчиків» посів перше місце у конкурсі «Молодь активна – місто прогресивне», який проводився в межах Днів науки у ВНУ імені Лесі Українки спільно з Департаментом сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради.
– Софіє, чому Ви вирішили брати участь у конкурсі?
– Конкурс проєктів «Молодь активна – місто прогресивне» відразу помітила, але не планувала брати у ньому участь. Надихнула колега, яка сказала, що точно варто. Ідея була, то ж за дві години створила презентацію з детальним описом.
– Яка основна ідея Вашого проєкту? Яку користь місту він може принести?
– Ідея прийшла тоді, коли я побачила як студенти на перервах п’ють каву, надаючи перевагу coffee-to-go. Багато людей щиро вважають, що звичайні стаканчики для кави чи напоїв насправді зроблені зі 100 % паперу і не шкодять довкіллю. Але одноразовий паперовий стаканчик складається з первинної целюлози і покритий пластиковою плівкою, яка перетворюється в мікропластик, забруднюючи моря й океани. І переробкою такого виду сировини займаються лише окремі підприємства, яких є зовсім мало.
Тому ідеєю проєкту було встановити спеціальні гаджети для збору такого виду вторсировини та відправляти їх на переробку, зменшуючи кількість сміття в місті.
Звісно, це не ідеальне екологічне рішення. Ідеально – це користуватися власним багаторазовим горнятком!
– Відповідно до умов конкурсу Ваш проєкт отримав інвестиційну підтримку та був втілений у життя. Чи вдалося досягнути задуманого? Чи не виникало труднощів?
– Труднощі виникали одні за одними… Щойно все було готове для запуску проєкту, як розпочалося дистанційне навчання й основна цільова аудиторія, на яку був розрахований проєкт, поїхала додому. Уже з березня ми з нетерпінням очікували студентів в аудиторіях і живого спілкування з ними, проєкт мав запрацювати на повну, але знову не склалося. Воєнна агресія з боку росії в один момент змінила життя всієї країни та внесла корективи у наші плани на майбутнє.
– Чи змінилися з початком повномасштабного вторгнення росії Ваші наукові пріоритети досліджень?
– Предмети, які я викладаю, і теми досліджень, якими цікавилась у довоєнний період, виявились особливо актуальними і в такий непростий час, хоча і зазнали певних трансформацій.
Цифровізація, яка прискорилась у ковідний період, зазнала ще більшого розквіту сьогодні. Міністерство цифрової трансформації веде війну на своєму, цифровому фронті й упевнено її виграє, не відстаючи від ЗСУ. Уже у воєнний час був підписаний закон про легалізацію криптовалюти, що дало змогу криптоактивам стати потужним інструментом для залучення додаткового фінансування на підтримку Збройних сил України.
Вивчення методів фандрейзингу також особливо актуальне в умовах сьогодення. У воєнний і післявоєнний періоди вміння написання проєктів зможе допомогти розв’язати і екологічні, і культурні, і наукові, й інші проблеми нашої держави за рахунок іноземного капіталу.
– Чи плануєте далі продовжувати працювати в напрямі розвитку екологічної культури та підвищення рівня екосвідомості громади міста?
– Тема екології завжди близька мені. Неодноразово я брала участь і в певний період свого життя організовувала екологічні ініціативи. Зокрема, впродовж 2015–2017 рр. була координатором акції «Добро жменями» в Луцьку за підтримки Благодійного фонду «ОВЕС». Метою акції був збір пластикових кришечок і передача їх переробникам, а виручені кошти спрямовувалися на протезування бійців АТО. Також була одним із координаторів Всеукраїнської екологічної акції «Let’s Do It, Ukraine» («Зробимо Луцьк чистим»).
Тема екології зараз як ніколи на часі. Дивлячись, які страшні екологічні злочини творять представники сусідньої країни на території нашої держави, перше, чим ми можемо допомогти – це мінімізувати особистий екологічний слід. Відмовитися від пакетів, економно споживати ресурси, обрати багаторазову чашку замість одноразової і т. д. Якщо заглибитись у це питання, то важливо навіть який одяг і продукти ми купуємо. Але потрібно хоча б з чогось почати…
Щодо ідей, то так, їх ще багато…
– Що порадите чи побажаєте молодим ученим для того, щоб досягнути успіху в таких конкурсах?
– Насамперед – вірити у власні сили і не боятися себе проявити! Постійно розвиватись і бути «в темі». Лише тоді ми можемо розуміти, які аспекти обраного нами напряму дослідження проблемні та потребують чітких дій і рішень.
Науково-дослідна частина
