Воістину невичерпною є фольклорна спадщина нашого народу – це усна народна творчість (міфи, легенди, перекази, апокрифи, казки, прислів’я й приказки, загадки), музичні традиції (думи, пісні, кобзарство, лірництво), хореографія (танці, ігри), прадавня містика (повір’я, замовляння, обереги), прикладне мистецтво (гончарство, писанкарство, ткацтво, килимарство, вишивка, виготовлення одягу) й ін. Які б вітри історії не ширяли Україною впродовж століть, якої б ураганної сили не досягали, а народний дух залишається несхитним, воскресаючи, ніби Фенікс із попелу, зі, здавалося б, повного (і часто нав’язаного ззовні) забуття. Як писав Великий Кобзар:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.
200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка було присвячено науковий флешАРТмоб (sic!) «Український фольклор в мистецькій педагогіці», який відбувся 26 березня в інституті мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в рамках тижня інституту. Організували це напрочуд світле і яскраве дійство доценти кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства – кандидат мистецтвознавства Лариса Ігнатова й кандидат педагогічних наук Світлана Панасюк.
Першою проблемою (таку назву мають теми флешАРТмобу), винесеною на суд глядачів, була «Роль фольклору у розвитку музичної культури України: музикознавчо-культурологічний аспект» (куратор – доцент Лариса Ігнатова). Першокурсниця інституту мистецтв Катерина Шевчик розповіла присутнім про весільну обрядовість села Ворокомле. Свій виступ, що блискуче ілюструвався пісенними уривками, вона присвятила пам’яті вчителя, талановитого педагога й поета Лукаша Назарчука.
Проблема «Педагогічне значення українського фольклору» (куратор – доцент Світлана Панасюк) була представлена роздумами четвертокурсниці Вікторії Федорчук про український фольклор як засіб морально-естетичного виховання дітей. Ілюстрації до теми – українські народні пісні у виконанні студенток Анни Сліпчук, Тетяни Грицак, Юлії Поліщук, Юлії Собуцької, Івана Місанчука (він, до речі, заспівав цікаву «Колискову тата»), Анастасії Вознюк, лічилки, скоромовки, загадки. Фольклорну композицію «Вийди, вийди, сонечко» виконав вокальний гурт «Сонечко» комунального закладу «Луцька гімназія № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради Волинської області». Разом зі студентами діти також взяли участь у фольклорно-ігровому дійстві «Весну зустрічаймо!» До глибини душі зворушила пісня Костянтина Меладзе на вірші Діани Гольде «Квітка-душа», інтерпретована четвертокурсницею Анною Сліпчук.
Та не лише пісні, танці й ігри пропонували того дня всім, хто завітав на це мистецьке свято. Одна з проблем – «Збереження та розвиток традиційного і сучасного мистецтва» (куратори – кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Каленюк та старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Галина Вахрамеєва) – торкалася образотворчої спадщини українського народу. Експонувалися роботи студентів згаданої кафедри та світлини кандидата технічних наук, доцента цієї ж кафедри Ярослава Лелика (він же автор дизайну програми наукового флешАРТмобу).
Із заключним словом до учасників і глядачів звернувся директор інституту мистецтв Андрій Гордійчук. Він відзначив актуальність і необхідність таких дійств, їх роль у вихованні дітей та молоді.
Ігор БЕРЕСТЮК
Фото Джафара АЛІШЕРОВА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
