26 березня 2025 р. у Волинському національному університеті імені Лесі Українки на факультеті хімії та екології в межах Тижня факультету відбулася лекція знаного дослідника природокористування на водозбірних територіях річок України, завідувача кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету Віталія Пічури «Наслідки руйнації Каховської дамби та осушення водосховища». На заході були присутні керівництво факультету, викладачі кафедри екології та охорони навколишнього середовища, колеги з факультету біології та лісового господарства, географічного факультету, а також здобувачі освіти спеціальності 101 Екологія.
Представляючи гостя, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Володимир Радзій закцентував, що питання екоциду потрібно порушувати постійно, не замовчувати, особливо висвітлювати екологічну катастрофу європейського масштабу – руйнування Каховської дамби та її наслідки й зміну природно-кліматичних умов Півдня України.
Зокрема, лектор зазначив основні етапи досліджень: «При висвітленні теми наслідків руйнації Каховської дамби ми висвітлюємо питання впливу військових дій на довкілля – втрати людські, втрати матеріальні, втрати водних ресурсів, а особливо наголошуємо на тому, що здійснюється екоцид – знищення природних екосистем й умов життя людей. Тому ми досліджували чотири основні блоки.
Перший – вивчення стану ложа осушеного Каховського водосховища, нової екосистеми, яка формується в його межах. Один із основних чинників формування такої екосистеми – наявність вологи, яка критично низька для Півдня України.
Другий – дослідження Дніпровсько-Бузької естуарної системи і Чорного моря. Ми розділили на ці етапи, тому що потрібно було вивчити саме стан ложа Каховського водосховища для водних екосистем. Що відбувається і як змінило стан якості поверхневих вод пониззя Дніпра в межах Дніпро-Бузької естуарної системи, акваторної частини Чорного моря?
Третій – стан територій зони колишнього зрошення. Відсутність джерела прісноводного водопостачання змінило функціонування екосистем, які залежали від води, плюс окупація лівобережжя Херсонської області (72 %). Це призвело до блокади рослинництва та виснаження водних ресурсів. На сьогодні спостерігається водна криза.
Четвертий – соціологічне дослідження місцевого населення щодо стану Каховського водосховища: минуле, сьогодення, майбутнє. Населення повинно визначитися щодо перегляду цілей сталого розвитку для функціонування водозалежних територій».
Під час лекції гість висвітлив питання періодів освоєння басейну Дніпра, особливо його пониззя, водогосподарської цінності Каховського водосховища. Докладно провів аналіз дій окупантів щодо зміни рівнів води у водосховищі, які передували перед підривом, дав характеристику наслідкам знищення дамби водосховища. Зокрема, це призвело до різкого перепаду рівнів води, аномального підвищення швидкості та турбулізації течії, зриву та переносу донних наносів, осушення Каховського водосховища й озер заплавної частини острова Хортиця, втрати осередків нагулу та нерестовищ, знищення основного прісного джерела зрошення сільськогосподарських земель тощо. Варто зазначити, що результати досліджень були отримані і при безпосередніх натурних спостереженнях, аналізу великої аналітичної бази екологічних даних, і з використання даних дистанційного зондування Землі, що сприяло оперативно здійснювати екологічний моніторинг територій екологічної катастрофи.
Проведені дослідження екологів Херсонського державного аграрно-економічного університету дозволили засвідчити факт і масштаби екоциду території Півдня України, що є грубим порушенням країною-агресором Глобальних цілей сталого розвитку, зокрема ухваленої Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 64/292 від 28.07.2010 року щодо права громадян України на безпечну воду та санітарію, яке є базовим правом людини, основою повноцінного життя та забезпечення всіх інших прав.
Володимир РАДЗІЙ,
завідувач кафедри екології та
охорони навколишнього середовища;
Оксана ЦЬОСЬ,
доцент кафедри екології та
охорони навколишнього середовища
