Щиро та сердечно вітаю вас зі вступом до славетного Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і бажаю вам щасливого студентства!
На мій погляд, це правильний вибір. По-перше, ви обрали серед різноманітних спеціальностей, якими вже сьогодні славиться університет, ту, сподіваюся, яка любима вами. По-друге, ви вступили до дуже потужного вишу. Я знаю його 40 років, коли він ще називався педагогічним інститутом. Тоді це був дуже скромний педагогічний інститут. Коли його перейменували в університет, і за останні півтора десятка років, коли ЗВО очолив Ігор Коцан, а головою Наглядової ради став Ігор Палиця, зроблено потужні кроки у розвитку вишу. Це стосується всього: й матеріально-технічної бази (починаючи від стадіону, включно з бібліотекою та базою відпочинку на озері); й нових методів навчання; й переліку спеціальностей, які вже можна набути тут; і стратегічного вибору вишу, коли він був перейменований із ініціативи ректора Ігоря Ярославовича в Східноєвропейський університет. Тобто, цим самим СНУ чітко заявив про зорієнтованість на європейський простір і європейську спільноту. Можна сказати, що це прообраз кроку всієї України до європейської інтеграції, яка нещодавно була записана та затверджена в нашій Конституції. Тому я вітаю університет із таким бурхливим розвитком і бажаю продовжити цю традицію в майбутньому.
У СНУ – потужні наукові та педагогічні школи, прекрасні викладачі. Звертаючись до вас, першокурсники, хочу сказати, що ви матимете всі можливості для навчання під керівництвом цих досвідчених педагогів, у сучасних лабораторіях, і перейняти все те краще, що вони знають. Але я хочу сказати, що сьогодні цього недосить. Не буду висловлювати вам традиційні побажання. Ви їх чули, знаєте і чутимете. Я хочу висловити нові для вас побажання, які не були актуальними для мого покоління, але стали актуальними сьогодні. Справа в тому, що ви житимете й працюватимите в нових умовах, у новій цивілізації. Чим же характеризується і які вимоги ця цивілізація ставить до вас, майбутніх фахівців і майбутніх дорослих громадян України?
По-перше, Україна, як і світ, вступили в інноваційний тип прогресу, коли відбувається швидка зміна ідей, знань і технологій. І сьогодні, аби бути успішним і кожному з вас, і Україні загалом, потрібно, щоб ви стали за сутністю своєю інноваційною людиною, людиною з інноваційним типом мислення, інноваційною культурою, здатністю до інноваційного типу діяльності. Бо лише так можна бути конкурентоспроможним у постійно змінюваних умовах життя та діяльності. А це стало сьогодні об’єктивною реальністю.
По-друге, в університеті ви повинні навчитися навчатись і навчатись упродовж життя. Тому що людина розумна сьогодні – це людина, яка навчається упродовж життя. Освіта сьогодні – не лише період із підготовки до іншого, дорослого життя. Освіта стає всезагальним явищем, усезагальною характеристикою, сутністю способу життя сучасної людини. І я бажаю, щоб ви такими відбулися.
По-третє, зазначу, що знання, навички, уміння ви засвоюєте, безумовно, для того, щоб успішно скласти іспит чи залік. Але пам’ятайте, що в сучасному світі ви зможете бути успішними лише тоді, коли знання стане для вас основою життя та прийняття рішень у будь-якій сфері: від побуту до професійної, суспільно-громадської діяльності. І тому знання не заради знання, а знання як методологія основи життя та поведінки людини!
По-четверте, ви будете жити в суспільстві, яке називають цифровим. І тому не можна бути конкурентоспроможним, не освоївши всі таїнства цього цифрового суспільства. Ви будете жити у світі, який стає все більш глобалізованим. Глобалізація має багато аспектів, зокрема й зближення націй, народів. Аби бути конкурентоспроможним у глобальному просторі (а я розцінюю конкурентоспроможність у глобальному просторі як передумову, складник національної конкурентоспроможності), потрібно, безумовно, знати українську мову, український і світовий суспільний розвиток, а також англійську як мову міжнародного спілкування.
По-п’яте, бажаю, щоб ви стали людиною глобалістською, людиною конкурентоспроможною у глобальному просторі. Але хочу підкреслити, були патріотами України. Бо глобалізація – не лише зближення нації. Це й загострення конкуренції небувалого характеру між державами не тільки в економіці, а й в інших сферах життя. І для того, щоб Україна була успішною, ми повинні бути єдиними. Тому національне згуртування, патріотизм не лише самоцінні самі по собі для наших громадян, це шлях до кращого життя кожного українця. Бо лише згуртована нація, єдина держава зможе найбільшою мірою усвідомити та захистити свої національні інтереси в співпраці, в конкуренції, в протиборстві з іншими державами. Тому я бажаю вам любити та шанувати Україну й відстоювати загальні інтереси.
Наступне, що зазначу, це український вибір: євроінтеграція, євроатлантична інтеграція. Не тому лише, що ми на території Європи, не тому, що комусь так хочеться, не тому, що в Європі рай. Раю на землі немає. Але в європейських країнах створена цивілізація із найліпшими умовами для розвитку, життя, самореалізації кожної людини. І тому для нас, європейців споконвіку, єдиний шлях – це Європа. Шлях до Європи – це дві речі, як мінімум: вступ до тих структур, членство в яких ліпше захистить інтереси України (це НАТО та Європейський Союз); перейняття, з урахуванням наших конкретних історичних обставин, тих цінностей, норм життя та діяльність, які утвердили себе впродовж століть на європейському континенті. Тому закликаю вас бути європейцями не лише в проголошенні, а й у свідомості й у діях.
Шановні друзі, я бажаю, щоб ви, передовсім, любили та поважали себе, відчували власну гідність. Наступне – щоб ви любили та поважали інших людей, шанували їхню гідність. Лише на основі людиноцентризму (в університеті це студентоцентризм), ми зможемо утвердити сучасні цивілізовані відносини в нашому суспільстві, згуртувати націю.
Й останнє. Ми живемо в надзвичайно цікавий для України час, коли до влади прийшов обраний демократично молодий президент, молода нова Верховна Рада, новий Уряд. І це спонукало українство до нових сподівань, до нових надій. І це цілком виправдано. Тому що молодь більшою мірою відчуває потреби часу, аніж старше покоління. Молодь більшою мірою відчуває справедливість, готова захищати, відстоювати її. І я думаю, що ми все зробимо, кожен на своєму робочому місці, кожен у суспільному житті, щоб допомогти і президентові, й усій владі здійснити ті прогресивні кроки, які вже започатковані сьогодні.
Шановні друзі, шановні студенти, слава Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки, слава Україні!
Василь КРЕМЕНЬ,
президент Національної академії педагогічних наук України,
почесний доктор СНУ імені Лесі Українки
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове
