Кожного абітурієнта в усі часи мучило лише одне запитання: «Що робити зі своїм атестатом далі?». Іспити, а для когось ЗНО – стресова ситуація: серце б’ється швидше, руки трусяться, ноги підкошуються, а голова… Наче не своя. Але воно того варте, тому що зараз я закінчую бакалаврат найкращого факультету в Україні – факультету філології та журналістики.
Уже в 11 класі знала, що вивчатиму мову, але довго не могла вибрати де. Упевнено сказала, що хочу навчатися на Західній Україні, хоча сама з Херсонщини. Про Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки дізналася в останній момент і подала заяву на філологію за 6 пріоритетом. У мене львівське коріння, тому хотіла навчатись і жити в місті Лева, але доля категорично сказала: «Ні! Бути тобі на Волині!».
Якщо ти драйвовий, енергійний, винахідливий, то можеш спокійно вступати до нас. Тут кожен знайде місце для розвитку свого таланту: любиш співати – бери участь у крутезних заходах, які відбуваються ледь не щотижня; вважаєш себе красунчиком/красунею – доведи це на конкурсі «Містер ФФЖ» або «Міс ФФЖ», а якщо пощастить виграти «Містер СНУ» чи «Міс СНУ», то тобі «поклонятимуться» ледь не всі студенти/ки (можливо, навіть дорівняєшся до Олега Винника!). Для старанних майбутніх науковців у нашому корпусі розташована класна бібліотека, тому бігати кудись не доведеться. Якщо ти «поетична душа», то неодмінно знайдеш однодумців, тому що наші викладачі самі творять поезію. Вони обов’язково допоможуть знайти себе в цьому руслі. Хочеш познайомитись і зробити селфі з Ю. Іздриком, С. Жаданом чи почути голоси початківців (а раптом колись вони стануть Нобелівськими лауреатами і ти скажеш: «Я взагалі-то перший почув його/її творчість!»)? Бажаєш провести якийсь захід? Інструкція: ідеш до декана, говориш, що хочеш щось зробити й у відповідь чуєш: «Чудова ідея. Проводьте!». Любиш спілкуватися на різні теми (не лише філологічно-журналістські), то в наших стінах знайдеш багато друзів й однодумців (інколи буває, що до тебе вітаються, а внутрішній голос такий: «Упс, а хто це?»).
Дуже круто, коли маєш можливість поїхати в іншу країну за обміном і хоча б один семестр поринути в нову культуру та вивчити мову. За активну наукову й громадську діяльність можна отримати непогану стипендію.
Хочеш стати Наполеоном й очолити студентське філологічне військо? Будь ласка, посада студентського декана вже чекає на тебе. Мало лише жити факультетським життям, тому викладачі створюють хороші умови для всебічного розвитку поза межами аудиторій. Лояльно ставляться до тих, хто не має можливості отримувати стипендію й змушений працювати (а великим плюсом буде, якщо це пов’язано зі спеціальністю, яку вивчаєш). Наприклад, студенти відділення журналістики починають працювати вже з другого курсу, а деякі з першого, тому здобувають практичні навички своєї професії. Ті, хто навчається на українській і польській філології, можуть бути не лише вчителями (стереотипна думка), а й фрілансерами, репетиторами, копірайтерами, коректорами.
Пари круті та веселі, а останнім часом заняття відбуваються в неформальній атмосфері: то в парку, то п’ємо каву з печивом і фруктами. Викладачі йдуть у ногу з часом, тому не проти таких витівок.
Навчаємося ми за Болонською системою освіти, тому найбільша радість для хорошого студента – іспити та заліки, бо він їх не складає, якщо набрав достатню кількість балів.
Отже, гайда до нас – на факультет філології та журналістики!
Ганна ЖУКОВА,
студентка ІV курсу
факультету філології та журналістики
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
