У межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбувся важливий просвітницький захід «Правові та психологічні заходи протидії домашньому насильству», який пройшов на факультеті історії, політології та національної безпеки за підтримки декана Галини Малеончук.
До розмови зі студентами долучилися дві спікерки: адвокат, лектор Національної асоціації адвокатів України та представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області (2023–2025) Юлія Спас та кандидат психологічних наук, практичний психолог відділу молодіжної політики та соціальної роботи Тетяна Кулик.
У своєму виступі Юлія Спас зосередила увагу на правових механізмах реагування на випадки домашнього насильства та можливостях захисту постраждалих. Вона детально розповіла про ключові міжнародні та національні документи у сфері протидії насильству, зокрема Стамбульську та Ланцаротську конвенції, а також законодавство України, що регулює відповідні процедури. Спікерка пояснила, на кого поширюється дія закону та які ознаки дозволяють відрізнити конфлікт від насильства. Особливу увагу вона приділила «циклу насильства», який складається з етапів наростання напруги, інциденту, примирення та так званого «медового місяця». Саме повторюваність цього циклу часто утримує постраждалих у небезпечних стосунках і ускладнює вихід із них. Крім того, вона навела практичні приклади ситуацій, які студенти мали змогу обговорити й визначити, чи належать вони до домашнього насильства та яку форму мають.
Психологічний блок, представлений Тетяною Кулик, був зосереджений на розумінні психологічної природи домашнього насильства та його впливу на психічний стан людини. Психолог пояснила, як саме проявляються фізичні, психологічні, економічні та сексуальні форми насильства, чому вони не завжди помітні ззовні та чим небезпечні для особистості. Вона також розповіла, чому людям часто важко залишити токсичні стосунки: страх, почуття провини, залежність чи травматичний зв’язок поступово руйнують здатність до опору. Окремо було наголошено на «червоних прапорцях», які можуть свідчити про небезпечні стосунки вже на ранніх етапах: надмірна ревність, контроль, ізоляція, критика, агресивність чи спроби обмежити свободу.
Студенти дізналися, як хронічний стрес, регулярні приниження, погрози чи контроль поступово формують тривожні розлади, емоційне виснаження, зниження самооцінки та навіть дисоціативні реакції. Психолог поділилася ефективними стратегіями протидії насильству на індивідуальному рівні — від навичок розпізнавання і називання насильства до формування особистих меж, відновлення контролю над власним життям і створення плану безпеки. Також було підкреслено, наскільки важливою є підтримка для постраждалих: не звинувачувати, не тиснути, не критикувати за повернення до кривдника, а допомагати людині зберегти гідність та відчути безпеку.
Психолог також наголосила, що студенти не залишаються наодинці зі своїми переживаннями. Вона нагадала, що в університеті працює психологічна служба, і за потреби кожен може звернутися до неї за індивідуальною консультацією. Тетяна зазначила, де саме її можна знайти, та підкреслила, що двері кабінету психолога завжди відкриті для тих, хто потребує підтримки, поради чи просто безпечного місця для розмови.
Захід показав, наскільки важливим є поєднання правових знань і психологічної підтримки у боротьбі з домашнім насильством. Студенти отримали цілісне розуміння того, як працюють законодавчі механізми, як розпізнати небезпечні прояви у стосунках та як можна допомогти собі чи іншим у ситуації ризику. Це ще раз наголосило на важливості створення культури нульової толерантності до насильства та підтримки тих, хто переживає складні життєві обставини.
Відділ молодіжної політики та соціальної роботи
