Урахування пропозицій стейкголдерів – першочергове завдання при оновленні та вдосконаленні освітньої програми. Круглий стіл «Магістерський рівень підготовки учителів-філологів: стан і перспективи» зібрав кілька категорій зацікавлених у розвитку ОПП «Середня освіта. Українська мова та література. Світова література» осіб: роботодавців, викладачів, здобувачів і випускників.
Безсумнівно, що пріоритетний напрям діяльності ОПП – працевлаштування, тому думки присутніх роботодавців особливо цінні. В обговоренні змін програми взяли участь: Олена Вальчук – директор Ліцею імені Олени Пчілки м. Ковеля Волинської області, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, методист (рецензент ОПП); Олександр Дубина – директор Луцького ліцею № 9, вчитель української мови та літератури (випускник факультету); Алла Данилова – заступник директора Луцької школи І–ІІІ ступенів № 19, вчитель української мови та літератури (випускниця факультету, рецензент); Ірина Костюк – директор Ліцею № 5 імені Анатолія Кореневського м. Володимир; Людмила Самусєва – директор Ліцею № 1 Володимирської міської ради; Інна Білоус – директор Центру позашкільної освіти м. Володимир.
Олена Вальчук: «Освітньо-професійна програма “Середня освіта. Українська мова та література. Світова літератураˮ, безсумнівно, має перспективи, бо забезпечує підготовку фахівців мовно-літературної галузі для шкільної практики. Особливо цінним для нашого регіону є професійна кваліфікація “вчитель зарубіжної літератури”, оскільки в недалекому минулому такі спеціалісти були переважно русистами. На факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки вже кілька років поспіль готують багатопрофільних педагогів-філологів. Поєднання зарубіжної з українською літературою в освітніх програмах забезпечує ґрунтовні знання світової словесності, а також мовної освіти школярів, що важливо для інтегрованого навчання в новій українській школі.
Я виступала рецензентом двох редакцій освітньо-професійної програми “Середня освіта. Українська мова та література. Світова література”. Відзначу, що укладачі-розробники врахували побажання, зокрема збільшення кредитів на педагогічну практику. У підготовці фахівців дуже важливо виробляти професійні навички, розвивати комунікативні здібності. Цей аспект теж був врахований, і в редакції 2022 року силабуси всіх освітніх компонент містять soft skills. Загальне враження від порівняння навіть двох останніх редакцій освітньої програми засвідчує посилення її педагогічного спрямування. Це помітно насамперед на зміні назв освітніх компонент. Наприклад, у 2021 році дисципліна називалася теорія літератури, а в 2022 – методика навчання теорії літератури. Вважаю, що такі зміни сприяють загальному посиленню методичних тенденцій програми і, відповідно, кращій підготовці вчителів філологічного циклу».
Директори ліцеїв м. Володимира Ірина Костюк і Людмила Самусєва підтримала виступ колеги щодо посилення методичного складника ОПП, зауваживши, що надаватимуть відповідну допомогу в підготовці молодих фахівців.
Олександр Дубина: «Співпраця з альма матер як роботодавця для мене особисто – почесна місія. Цей процес двосторонній: випускники школи, яку я очолюю, навчаються на факультеті філології та журналістики, а випускники факультету приходять у школу вчителями. Ефективність співпраці між школою й Університетом забезпечується не тільки таким людським взаємообміном, але й близьким розташуванням. Учні із задоволенням відвідують музей Лесі Українки, де також працюють випускники факультету. Студенти, зі свого боку, мають можливість проходити практику в школі. Зокрема, зараз на виробничій педагогічній практиці перебувають п’ять здобувачів освітньо-професійної програми “Середня освіта. Українська мова та література. Світова літератураˮ. Усі вони активні й ініціативні. Ймовірно, що саме серед них є майбутні вчителі філологічного профілю для нашого й інших закладів освіти міста.
У перспективі педагогічний колектив і я особисто плануємо урізноманітнювати форми роботи й напрями співпраці зі здобувачами та викладачами спеціальності».
Алла Данилова: «Із задоволенням рецензувала освітньо-професійну програму “Середня освіта. Українська мова та література. Світова література” магістерського рівня на факультеті, який сама закінчувала. Цікаво спостерігати динаміку філологічної освіти загалом і чинної програми зокрема. Упродовж кількох років вона зазнала суттєвих редакцій. Відзначу помітне реагування укладачів програми на вимоги НУШ. Маю на увазі не тільки навчальну дисципліну “Мовна освіта в контексті НУШ”, але й модифікації інших освітніх компонент. Наприклад, “Порівняльне літературознавство” трансформовано в предмет “Методика інтегрованого навчання літератури”, що суголосно вимогам сучасних освітніх реформ і власне модельних програм мовно-літературної галузі.
Укладачі програми змінили назву дисципліни “Українська мова в професійному спілкуванні” на “Фахова українська мова та педагогічна риторика”. У такий спосіб враховано не тільки потреби школи, але й необхідність розвитку дослідницьких і комунікативних навичок здобувачів. Практична спрямованість програми виявилася й у заміні “Загального мовознавства” на предмет “Теоретичні та практичні аспекти вивчення мови”. Вважаю, що оновлений варіант програми дозволить ще ефективніше готувати фахівців у філологічному напрямі».
Активно підтримали розмову розробники програми: Лілія Лавринович – кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки; Тетяна Лукановська – вчитель української мови та літератури Луцької міської гімназії № 4 імені Модеста Левицького, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, методист; Дарина Омельчук – випускниця програми, вчитель Луцької гімназії № 21 імені Михайла Кравчука, розробник версії 2021 року.
Лілія Лавринович зініціювала дискусію про проблеми методичного наповнення чинної ОПП, поцікавилася думкою практиків щодо перспектив кваліфікації «вчитель зарубіжної літератури» в межах обговорюваної ОПП з огляду на введення цієї спеціальності у підготовку фахівців іноземних мов напряму 01 Освіта/Педагогіка.
Із конструктивними рекомендаціями й побажаннями виступили провідні фахівці ОПП – гарант програми з філології бакалаврського рівня, доцент Ірина Левчук, заступник декана з наукової роботи та міжнародної співпраці, доцент Тетяна Тарасюк, очільниця наукової школи, професор Марія Моклиця.
Власні спостереження висловили гаранти програм бакалаврського рівня, доценти Вікторія Сірук і Жанна Бортнік, керівник виробничої практики, доцент Тетяна Марченко.
До обговорення долучилися випускники програми.
Вікторія Лисенко – вчитель Дубенського ліцею: «Я завершила навчання на програмі в грудні 2022 року. Не зважаючи на складний і тривожний час, викладання було організовано з урахуванням потреб здобувачів і дотриманням правил безпеки. Це була моя фактично третя освіта після педагогічного коледжу та бакалаврату на базі молодшого спеціаліста. Усі отримані знання й навички знадобилися мені в професії. Сьогодні я викладаю українську мову та літературу, зарубіжну літературу й англійську мову, а також працюю зі школярами за індивідуальним планом.
У магістратурі я поглибила набуті раніше знання, особливо в напрямі наукових досліджень. Такого досвіду раніше було мало. Випускна кваліфікаційна робота, над якою я працювала, відповідала моїм професійним інтересам, тобто стосувалася шкільної літературної освіти, а тематика – реаліям воєнного часу. Ефективному виконанню магістерської роботи сприяли навчальні дисципліни та виробничі практики. Серед побажань до покращення ОПП – збільшення за можливості кредитів на виконання випускної роботи».
Цьогорічна випускниця програми Ірина Ващук – методист інформаційного відділу Центру позашкільної освіти Волинської обласної ради, підтримала виступ директорки відповідного закладу з м. Володимир.
Інна Білоус: «Як очільниці закладу позашкільної освіти мені дуже імпонує уведення в програму підготовки магістрів середньої освіти навчальної дисципліни “Позакласна/позашкільна робота з мови та літератури”. Це значно розширює можливості програми порівняно з минулою редакцією. І, звичайно, виявляє значний прогрес у порівнянні з тими зразками програм, де цієї дисципліни не було зовсім. Підготовка вчителя без урахування його діяльності в позаурочний час сьогодні не припустима.
У сучасних умовах позашкільна освіта – це гнучка підструктура освіти України, яка здатна оперативно реагувати на суспільні зміни і запити соціокультурних потреб дітей та учнівської молоді. В умовах варіативності освітніх систем позашкільна освіта виконує важливе державне завдання, спрямоване на індивідуалізацію освітнього маршруту учнів у позаурочний та позанавчальний час і сприяє досягненню ними належного рівня освіченості, громадянської активності, національної гідності, здатності до саморозвитку. Зрозуміло, що всі ці чинники посилилися в складних реаліях воєнного часу.
Вітаю розробників програми з удосконаленням і бажаю нових позитивних рішень. Зі свого боку, обіцяю активно співпрацювати з викладачами та здобувачами програми».
Нинішні здобувачі доєдналися до круглого столу й онлайн, і особисто. Зокрема, Аліна Приходько, яка залучена до групи розробників чинної версії ОПП, зараз перебуває в Поморській академії в м. Слупську за програмою Erasmus+.
На завершення роботи круглого столу доречні зауваження та побажання висловила начальник відділу забезпечення якості вищої освіти ВНУ імені Лесі Українки Наталія Балабуха. На часі – активне обговорення нової редакції ОПП з урахуванням проєкту стандарту вищої освіти зі спеціальності 014 на магістерському рівні.
Тереза ЛЕВЧУК,
гарант ОПП, професор
