Є в історії постаті, роль яких продовжуємо осмислювати й нині, відкриваючи в їх діяльності нові грані, які несподівано виявляються дуже актуальними для України, особливо, якщо взяти до уваги нелегкий процес євроінтеграції нашої держави. Таким був князь Вітовт Великий (1350 – 1430) – некоронований король держави Литовської, Руської та Жемайтійської (своєрідний середньовічний аналог об’єднаної Європи). Саме за його правління (у 1410 році) була виграна Грюнвальдська битва, а 1429-го у підконтрольному Вітовтові Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів.
Цьому неординарному діячеві світової, литовської та української історії було присвячено Міжнародну науково-практичну конференцію «Князь Вітовт: історична постать на тлі епохи», яка відбулася 20 травня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Відкрила її доктор історичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної і навчальної роботи та рекрутації Світлана Гаврилюк. У вступному слові пані проректор нагадала про складну геополітичну ситуацію, в якій опинилася Україна у ХХІ столітті, й наголосила про необхідність усеєвропейського об’єднання зусиль для протистояння агресії з боку Росії, навівши як приклад такого протооб’єднання саме діяльність князя Вітовта.
З вітальними промовами виступили організатори конференції – ректор Лесиного вишу, доктор біологічних наук, професор Ігор Коцан, ректор Університету Вітовта Великого в Каунасі (Литовська Республіка), професор Юозас Аугутіс та декан факультету філософії Люблінською католицького університету Іоанна Павла ІІ пані Моніка Вальчак (представляла інтереси ректора цього університету, професора Антоні Дембіньскі).
Форма конференції була доволі незвичною й ще раз нагадала нам про ЄВРОПЕЙСЬКУ суть Лесиного вишу. Вітри сьогодення владно визначили формат наукового форуму, що складався з трьох частин-секцій, названих «панелями». Керівником або, по сучасному, модератором першої з панелей був декан історичного факультету, доктор історичних наук, професор Анатолій Шваб. Тема, порушена учасниками роботи секції, торкалася геополітичних процесів у Центрально-Східній Європі в другій половині ХIV – першій половині ХV ст. Присутнім цікаво було почути думку доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Ярослава Шабали, кандидата історичних наук, доцента кафедри нової та новітньої історії України Володимира Пришляка, доцентів кафедри всесвітньої історії Ганни Хлібовської та Анатолія Ткачука й наукового співробітника Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Миколи Кушпи.
Модератором наступної панелі був згаданий уже доцент Володимир Пришляк. Мову про соціальні, економічні та культурні процеси у Литві й Русі в епоху Вітовта повели кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, давньої та середньовічної історії Сергій Панишко, кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Оксана Карліна, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри документознавства і музейної справи Оксана Штанько, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Віктор Баюк та провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею, завідувач відділу «Музей історії Луцького братства» Олена Бірюліна.
Темою третьої панелі був внесок університетів у вшанування постаті князя Вітовта та розвиток євроінтеграційних процесів в Україні (модератор – кандидат філологічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами Анна Левчук). Тож природно, що участі у ній взяли керівники університетів-організаторів – Ігор Коцан, Юозас Аугутіс та Моніка Вальчак. Було вирішено наступні конференції такого роду провести в Польщі та Литві.
За підсумками конференції ухвалено й підписано резолюцію (текст її виголосила проректор з науково-педагогічної і навчальної роботи та рекрутації Світлана Гаврилюк, а підписали, зрозуміло, Ігор Коцан, Юозас Аугутіс та Моніка Вальчак). Серед положень документа – спорудження в Луцьку, де проходив з’їзд монархів, пам’ятника князеві Вітовту, започаткування постійно чинного наукового форуму, присвяченого дослідженню геополітичних процесів у минулому та в сучасну добу, створення художнього фільму про Вітовта Великого і його часи на основі архівних та документальних матеріалів.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело