22–25 вересня 2016 р. у містах Дубно та Луцьк відбулася XXXV Міжнародна історико-правова наукова конференція «Нормотворення і систематизація в праві: до 1000-річчя Руської Правди і 450-річчя Другого (Волинського) Статуту Великого Князівства Литовського», серед співорганізаторів якої Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
Захід ініційований Міжнародною асоціацією істориків права у співпраці з Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Інститутом законодавства Верховної Ради України та Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки. Свою підтримку у проведенні конференції надали Рівненська облдержадміністрація, Дубенська районна рада, Дубенська районна державна адміністрація.
Цього дня до Дубенського замку завітали понад півсотні провідних науковців із різних регіонів країни та Автономної Республіки Крим, а також колеги та друзі Міжнародної асоціації істориків права з Білорусі та Росії.
На урочисте відкриття, яке відбулося в Дубно, привітати науковців завітали представники органів державної влади та місцевого самоврядування. Також до учасників звернулися й почесні гості заходу й організатори: Олександр Копиленко, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений юрист України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; Євген Бершеда, перший заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Володимир Шаповал, головний науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України. Ідейні натхненники міжнародної наукової імпрези – президент Міжнародної асоціації істориків права, головний науковий співробітник Інституту законодавства ВР України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України Олександр Ярмиш та перший віце-президент Міжнародної асоціації істориків права, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Ігор Усенко.
Вітаючи з початком роботи конференції, Олександр Ярмиш наголосив: «Нинішня конференція присвячена проблемам нормотворення і систематизації в праві й, безперечно, приурочена двом ювілеям – 1000-річчю Руської Правди і 450-річчю Другого (Волинського) статуту Великого Князівства Литовського. Аналізуючи ці пам’ятки права, сьогодні ми розглядаємо їх через призму сучасної євроінтеграції України. За змістом це європейські пам’ятки права, тому ми стверджуємо, що не інтегруємося, а реінтегруємося – повертаємося до Європи. Нині, переживаючи епоху соціального транзиту, на жаль, таку вже довгу, бачимо, що зміни, реформи в суспільстві неможливі без оновлення правової системи, нової кодифікації. Для прикладу, кримінальний кодекс, відносно новий (лише 16 років), а до нього було внесено вже сотні змін і доповнень. Нам потрібні нові кодекси, адже низка їх діє ще з часів Радянського Союзу. Ми повинні брати до уваги передовий зарубіжний досвід, а з іншого боку, “свій розум мати” і свою історію вивчати й застосовувати те краще, що було та є».
Як запевнили науковців Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Копиленко, Євген Бершеда та Володимир Шаповал, їх завдання – реалізація тих ідеї, які будуть напрацьовані за підсумками конференції, в комітетах ВРУ. Особливу увагу приділятимуть техніко-юридичному розвитку, адже це сукупність правил, за допомогою яких закон стає зрозумілим, прозорим, таким що не припускає подвійного тлумачення.
Робота конференції тривала чотири дні з локаціями в Луцьку та Дубні, модерували на пленарних засіданнях Олександр Ярмиш та Ігор Усенко. Проблематика виступів науковців стосувалася теоретичних основ проектування і систематизації нормативно-правових актів, світового та вітчизняного історичного досвіду нормотворення, проблем юридичної техніки, юридичної термінології та сучасного бачення вагомих історичних нормотворчих документів – Руської Правди та Другого (Волинського) Статуту Великого Князівства Литовського.
Відділ зв’язків із громадськістю
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
