22–23 лютого в педагогічному інституті СНУ імені Лесі Українки відбувся ряд заходів із нагоди 145-річчя від дня народження геніальної поетеси Лесі Українки.
Протягом цих днів студенти педагогічного інституту читали вірші поетеси; знімали, а потім демонстрували інтерв’ю «Що ми знаємо про Лесю?»; створювали разом портрет патронеси нашого вишу.
Серед читців варто відзначити Ольгу Фінкевич (група ПО-11), Катерину Самойліч, Маргариту Федіну (група ПО-12), Тетяну Токарчук, Ірину Давидюк (група ДО-14), Лідію Гальчун (група ПО-21), Уляну Тягло (група СП-23).
Ведучі заходу розповідали про цікаві невідомі факти з життя Лариси Косач – генія української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко–Франко–Українка.
Зокрема те, що:
– про Лесю Українку завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… та насправді ми зовсім не знаємо Лесі Українки, феномену, який можна назвати «Ukrainka incognita»;
– якби вона жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною-індиго, адже дівчина навчилась читати ще в чотири роки. Шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять написала свій перший вірш. Поетеса знала дев’ять європейських мов;
– мати Лесі, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою. Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність, але сина мати ставила вище за Лесю;
– свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець», а вона – «Українка»;
– хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві»;
– в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору;
– існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya).
Яскравим моментом заходу став майстер-клас у виконанні студентки педагогічного інституту спеціальності «Соціальна педагогіка» Анастасії Панчук «Малюємо Лесю Українку разом!», який супроводжувався декламуванням Вікторії Карпук вірша Лесі Українки «Як я люблю оці години праці…». До створення портрету долучилися усі охочі. По-справжньому магічною була та мить в кілька секунд, впродовж яких на папері з’явився портрет Лесі Українки.
Педагогічний інститут
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело