Найважливіший аспект діяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки – навчальна робота, вміло пов’язана з науковою, міжнародною та культурно-виховною. Ось уже 75 років виш, поєднуючи освітньо-наукові традиції та новації, теорію і практику, опановуючи нові технології та відкриваючи найсучасніші спеціальності, невпинно торує шлях у європейський освітній простір. Здобутки, особливості й перспективи ми обговорили з ректором Ігорем Коцаном і проректором з навчальної роботи Світланою Гаврилюк.
– Ігоре Ярославовичу, скажіть, будь ласка, який головний орієнтир обрав виш у навчальному процесі?
– Декілька років тому наш університет обрав собі орієнтир – європейська освіта зі збереженням українських та власне волинських традицій. Тому й уся навчальна робота спрямована на надання якомога якісніших освітніх послуг.
Кожен студент СНУ імені Лесі Українки – вже унікальна особистість. Відповідно завдання всього колективу – зберегти його унікальність, дати якісну освіту європейського рівня, розкрити його самобутність, можливості й уміння, допомогти з працевлаштуванням.
– У 2012 році Ви зробили винятково рішучий крок – перейменували Волинський національний університет імені Лесі Українки, змінивши брендову назву «Волинський», на Східноєвропейський. Це якось пов’язано з обраним вектором роботи навчального закладу?
Ігор Коцан, ректор:
– Звісно. Наша мета – створити центр європейської освіти на Волині, де будуть навчатися не лише українці, а й іноземці. Водночас наші студенти зможуть паралельно здобувати фах європейських ВНЗ. Також це посприяє залученню закордонних професорів для читання лекцій у СНУ імені Лесі Українки. Відповідно такий хід підніме рейтинг і статус нашого університету й регіону загалом.
Уже сьогодні ми видаємо міжнародні сертифікати, двомовні дипломи про вищу освіту, додатки до диплома європейського зразка. Наші дипломи бакалавра визнають у Європі. Проте цим шансом треба вчасно скористатися. Маємо кілька угод про участь у програмі «Подвійний диплом». Зокрема, студенти математичного факультету навчаються за програмою «Подвійний диплом» у Краківській гірничо-металургійній академії імені С. Сташіца. Торік 9 магістрів Інституту економіки і менеджменту отримали дипломи і нашого вишу, і Вищої школи економіки та інновацій у м. Любліні (Польща), де навчалися впродовж двох років. У цьому році таких студентів понад двадцять.
– Життя наше надзвичайно динамічне. Відповідно змін зазнала освітня система в Україні та університеті зокрема. За якими спеціальностями сьогодні абітурієнт може здобувати фах? Назвіть найпопулярніші.
Світлана Гаврилюк, проректор з навчальної роботи:
– В університеті ліцензовано 45 напрямів підготовки за освітнім ступенем «бакалавр», 46 спеціальностей – «спеціаліст», 54 спеціальності – «магістр».
За даними приймальної комісії нашого вишу, за останні три роки найпопулярнішими напрямами підготовки серед абітурієнтів стабільно були «Правознавство», «Географія», «Психологія», «Туризм», «Філологія (мова та література (англійська))», «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Документознавство та інформаційна діяльність».
– Світлано Віталіївно, чи є у планах відкриття нових спеціальностей?
– Уже цього року абітурієнти зможуть здобувати фах за такими новими напрямами, як «Економічна теорія» (ОКР «бакалавр», денна форма), «Лісове і садово-паркове господарство», «Готельно-ресторанна справа» (ОКР «бакалавр», заочна форма).
У 2015 році наш університет розширив сітку спеціальностей для навчання в магістратурі. Так, на денній формі навчання маємо зовсім нові програми: «Фітнес і рекреація», «Управління проектами», «Заповідна справа», «Журналістика». На заочне відділення здійснюватимемо набір за спеціальностями «Правознавство», «Мова і література (польська)», «Прикладна лінгвістика», «Географія», «Економічна і соціальна географія», «Туризмознавство», «Землеустрій та кадастр», «Психологія», «Економіка підприємства», «Оподаткування», «Управління фінансово-економічною діяльністю», «Соціологія», «Документознавство та інформаційна діяльність», «Музейна справа та охорона пам’яток історії та культури», «Музичне мистецтво».
Щодо планів, то вони є. В Управлінні ліцензування та акредитації на розгляді перебувають ліцензійні справи напряму підготовки бакалавра «Національна безпека», «Управління інформаційною безпекою», завершується ліцензування магістерської програми «Державна служба».
– Сьогодні ми вже маємо новий ЗУ «Про вищу освіту», певні положення якого імплементуються і поступово набуватимуть чинності. Що очікує наш ВНЗ?
Світлана Гаврилюк, проректор з навчальної роботи:
– Наш університет, як і всі вищі навчальні заклади України, очікує кропітка робота для досягнення якості всіх реформ, які задекларовані в новому Законі України «Про вищу освіту». Навчальний відділ активно працює над впровадженням цих змін. Зокрема, в контексті нового законодавства внесені зміни в «Положення про Екзаменаційну комісію щодо атестації осіб, які здобувають освітні ступені бакалавра, спеціаліста, магістра», «Положення про організацію навчального процесу у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки», «Положення про дистанційне навчання у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки», розроблено «Положення про вільний вибір навчальних дисциплін у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки».
Наголошу, що недостатньо привести нашу нормативну базу відповідно до міністерських вимог. Набагато важливіше змінити систему так, щоб усі ці зміни не залишилися просто на папері, щоб вони активно впроваджувались і діяли. А це значно важче. Але ми віримо, що нам вдасться зробити все заплановане.
– Безперечно, трансформації в політичному, суспільному й економічному житті України безпосередньо впливають на освіту й науку. Як буде організовано навчальний процес у Лесиному виші на 2015/2016 н. р.?
Світлана Гаврилюк, проректор з навчальної роботи:
– Наступний навчальний рік буде організовано відповідно до нового Закону України «Про вищу освіту». Робота колективу університету спрямовуватиметься на підготовку конкурентоспроможних фахівців через підвищення якості надання освітніх послуг, посилення інноваційних методик навчання, поєднання навчальної та наукової роботи, вдосконалення практичної підготовки майбутніх фахівців, ліцензування запитаних на ринку праці напрямів (спеціальностей), розвиток наукового потенціалу викладачів і студентів, активізацію міжнародних зв’язків, виховання свідомих громадян – патріотів своєї держави, зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу.
Для індивідуалізації освітнього процесу, реалізації освітніх і кваліфікаційних потреб студента в навчальних планах 25 % передбачено на вільний вибір студентом навчальних дисциплін та спеціалізацій. Найпопулярнішими та запитаними є спеціалізації «Захист Вітчизни», «Реабілітація військовослужбовців», «Соціальна безпека», «Економіка виробничих підприємств», «Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка», «Військова і правова психологія», «Спеціальна та реабілітаційна психологія», «Хімічна технологія харчових добавок та косметичних засобів», «Технологія безпеки та захисту інформації», ін.
Проте найсуттєвіші зміни відчують першокурсники. Навчальний процес триватиме впродовж усього робочого дня, як у європейських вишах. Вони навчатимуться за програмами, максимально наближеними до європейських. Іноземну мову вивчатимуть з першого й до останнього курсу. Методика студіювання іноземної мови зводитиметься не лише до письма, а й до мовлення (це значно важливіше). За цей час проводитимуться екзамени, тести, посилений контроль. Без досконалого знання іноземних мов неможлива повноцінна інтеграція в світовий освітній простір. Після завершення навчання в нашому університеті випускник повинен вільно володіти іноземною мовою, зокрема англійською. Щодо цього, то у 2015/2016 н. р. будуть визначені конкретні навчальні курси, які читатимуть для студентів усіх освітніх ступенів іноземною (англійською) мовою. Також продовжимо формувати на факультетах (в інститутах) академічні групи з викладанням дисциплін англійською мовою. Ми цілком підтримуємо мовну стратегію нашої влади, адже 2016-й в Україні – рік вивчення англійської мови.
– Ігоре Ярославовичу, університет приділяє значну увагу розвитку матеріально-технічної бази. Ви маєте гарний стадіон на вулиці Ярощука. Яким Ви бачите цей стадіон у майбутньому?
– У 2015 року наш навчальний заклад відзначав своє 75-річчя. Урочиста академія з приводу ювілею відбулася 19 червня. Цього дня ми отримали найкращий подарунок для університету: Ігор Петрович Палиця, голова наглядової ради СНУ імені Лесі Українки, виділив 2 млн грн для реконструкції та модернізації університетського стадіону. За ці кошти планується оновити футбольне поле, змонтувати сучасну волейбольну та баскетбольну площадки, облаштувати площадки під вуличні тренажери, а також зробити три сертифіковані бігові доріжки та чотири розминочні зони, що теж будуть сертифіковані відповідно до міжнародних стандартів.
Університет високо цінує допомогу Ігоря Петровича, і я хочу ще раз особисто висловити йому щиру подяку за такий цінний подарунок, за його активну підтримку студентської молоді та здорового способу життя.
– У цьому році виникла проблема зі своєчасним отриманням випускниками документів про вищу освіту. Що можете сказати з цього приводу?
Світлана Гаврилюк, проректор з навчальної роботи:
– Наприкінці нинішнього навчального року вищим навчальним закладам надали право самостійно здійснювати друк документів про вищу освіту всіх освітніх ступенів, попередньо отримавши реєстраційні номери дипломів із Єдиної державної база з питань освіти. Оскільки університет у 2015 році має понад чотири з половиною тисячі випускників, окрім того, бакалаврам і магістрам виготовляємо додатки до дипломів європейського зразка, то, зрозуміло, виникли деякі труднощі. Проте підготовча робота нашим вишом уже завершилася. Дипломи освітніх ступенів «бакалавр» і «спеціаліст» на факультетах (інститутах) будемо вручати протягом 10–13 липня. Що ж до випускників, які здобули освітній ступінь «магістр», то в СНУ імені Лесі Українки стало доброю традицією урочисто вручати їм дипломи на Парковій площі міста Луцька, що перед головним корпусом університету. Цьоріч таке вручення дипломів відбудеться 14 липня о 9.00 годині. На урочистості запрошені представники влади, духовенства, а також голова наглядової ради університету Ігор Палиця. Із закордонних гостей вперше братиме участь у такому дійстві Томас Естерманн – директор з питань управління, фінансування та розвитку суспільної політики Європейської асоціації університетів (Брюссель).
– Східноєвропейський національний університеті імені Лесі Українки має високий кадровий потенціал, щороку зростає кількість докторів наук. У цьому році в багатьох науково-педагогічних працівників закінчуються трудові договори, контракти. Яка процедура укладення нових контрактів, переобрання на посади?
Ігор Коцан, ректор:
- У цьому випадку основними нормативно-правовими документами є новий Закон України «Про вищу освіту», Кодекс законів про працю України, Статут університету. Окрім того, відповідно до вищеназваних документів у 2014/2015 навчальному році розроблені й затверджені вченою радою університету «Положення про вчену раду факультету (інституту) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки», «Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників у Східноєвропейському національному університет імені Лесі Українки». У них прописані порядок подання документів, обговорення претендентів на посади, обрання та призначення. Наголошу: вибори відкриті й прозорі.
Відзначу, що в нас щорічно працює кадрова комісія задля ефективного формування кадрового забезпечення професорсько-викладацького складу університету, а також перевірки стану виконання зобов’язань, зазначених у контрактах викладачів, у яких завершується термін перебування на посаді.
Спершу декани факультетів (інститутів), завідувачі кафедр на основі заслуханих звітів подавали комісії пропозиції щодо укладення (переукладення) контрактів. Тоді комісія подає ректору висновки по кожній кафедрі. Насамкінець готується наказ про оголошення конкурсів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників.
Хочу звернути увагу на те, що згідно із Законом України «Про вищу освіту» вчене знання професора може отримати лише той, хто має науковий ступінь доктора наук. Тому кандидати наук, доценти, які прагнуть працювати на посаді професора, повинні готувати й захищати докторські дисертації.
– А як відбувається призначення на посади декана факультету (інституту), завідувача кафедри?
Світлана Гаврилюк, проректор з навчальної роботи:
– У зв᾿язку із закінченням термінів контрактів деканів факультетів (інститутів), завідувачів кафедр видається наказ ректора про їх звільнення. Тоді посада вважається вакантною і на неї оголошується конкурс. Оголошення про конкурс, терміни й умови його проведення публікують у засобах масової інформації.
Основним документом, що регулює процедуру обрання декана і завідувача кафедри, є Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. Зокрема, ст. 35 п. 2 Закону передбачає, що керівник факультету (інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю факультету; ст. 35 п. 6 передбачає, що керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою вищого навчального закладу строком на 5 років з урахуванням пропозицій колективу факультету, кафедри. Керівник вищого навчального закладу із завідувачем кафедри укладає контракт.
Ст. 43 Закону України «Про вищу освіту» чітко визначає, що керівник факультету (інституту) обирається вченою радою вищого навчального закладу строком на 5 років з урахуванням пропозицій колективу факультету (інституту). З обраним керівником ректор укладає контракт.
– 10 липня в Україні стартує вступна кампанія. Що нового у 2015 році?
Ігор Коцан, ректор:
– Цьогоріч абітурієнти при вступі до вищих навчальних закладів України повинні подавати тільки сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, видані у 2015 році. Відповідно, скасовано можливість вступати до ВНЗ без сертифікатів чи із сертифікатами попередніх років. Також скасовано можливість вступати до вищих навчальних закладів за внутрішніми екзаменами тим абітурієнтам, хто закінчив середню школу в 2007 році та раніше. Крім того, випускникам шкіл знижено поріг прохідності з предметів ЗНО – 100 балів. Оскільки для окремих результатів зовнішнього незалежного оцінювання застосовано два рівні складності (базовий та поглиблений), то в наших Правилах прийому вказано перелік конкурсних предметів, із яких вступники подаватимуть сертифікати ЗНО із зазначенням рівня складності. У 2015 році конкурсний бал абітурієнта становитиме не 800, а 200. До цих 200 балів додаватимуть додаткові бали (не більше 10) за особливі успіхи (призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів чи ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України) та/або успішне закінчення підготовчих курсів ВНЗ. Під час визначення конкурсного бала абітурієнта застосовують вагові коефіцієнти для конкурсних предметів. Прикметно, що значно зменшилася вага шкільного атестата – до 10 %.
Родзинка цьогорічної вступної кампанії – принцип пріоритетності заяв про вступ. Тобто випускник, подаючи заяви до вищих навчальних закладів, особисто присвоює своїм заявам пріоритетний показник – від 1 до 15, де 1 є показником найбільшої пріоритетності заяви. Пріоритетність, визначена вступником у заяві про участь у конкурсі, не може бути змінена протягом вступної кампанії. Цей принцип використовуватимуть під час вступу на навчання для отримання ступеня бакалавра на денну форму навчання на місця державного замовлення на основі повної загальної середньої освіти.
– Чи існують у цьому році особливості щодо прийому на навчання вступників для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, ступеня магістра загалом та в університеті зокрема?
Світлана Гаврилюк, проректор з навчальної роботи:
– Важливою нормою цьогорічних Умов та Правил прийому є те, що не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра. А загалом під час конкурсного відбору вступників за ступенем магістра беруть до уваги: середній бал додатка до диплома бакалавра (спеціаліста) – 200 балів; результат вступного екзамену з іноземної мови – 120 балів; результат фахового випробування – 150 балів.
На ступінь магістра до конкурсного балу будуть додавати додаткові бали за активну участь у навчальній, науково-дослідній роботі – до 20 балів. Зокрема, додаткові бали нараховують переможцям та призерам (ІІ–ІІІ місце) ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни та спеціальності або II етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук, проведених у поточному навчальному році; за наукові статті у фаховому виданні, затвердженому ДАК України (враховується не більше 2 статті); за участь у міжнародній або всеукраїнській науковій конференції, яка підтверджена опублікованими тезами доповіді (враховується не більше 5 опублікованих тез доповідей ).
Конкурсний бал вступника на здобуття ступеня магістра може становити максимально 490 балів.
Дещо простіша процедура обчислення конкурсного бала абітурієнтів для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста. Для цієї категорії вступників враховуються два показники: середній бал додатка до диплома бакалавра (спеціаліста) – 200 балів та результат фахового випробування – 150 балів.
Оскільки фахові випробування і на магістра, і на спеціаліста проводять за тестовими технологіями, то відбір та зарахування абітурієнтів на навчання максимально прозорий і об’єктивний.
– Ігоре Ярославовичу, Ваші здібності адміністратора навчального закладу допомагають розвивати виш, розширюють можливості і для викладачів, і для студентів, сприяють збільшенню популярності СНУ імені Лесі Українки на просторах Європи та світу. Без перебільшень, але саме за час Вашого керівництва виш набув найсучаснішого розквіту. Які новації, досягнення, результати в міжнародній діяльності університету Ви можете виокремити?
– Задекларована амбітна мета – інтеграція в освітньо-науковий простір Європи – реалізується передусім через розширення міжнародних зв’язків. Укладено договори про співпрацю з ВНЗ Німеччини, Польщі, Білорусі, Китаю, Литви, Італії. Реалізуємо цікаві програми з Норвегією, зокрема програму професійної перепідготовки військовослужбовців Збройних сил України, звільнених у запас, учасників АТО і членів їх сімей. 28 липня відбудеться другий випуск слухачів за програмою перепідготовки «Менеджмент організацій», а у вересні планується третій набір за програмою «Енергоощадна економіка».
Партнери СНУ імені Лесі Українки – понад 50 знаних вищих навчальних закладів світу. На сьогодні підготовлені до підписання угоди з Університетом Джорджа Вашингтона (США), Університетом Нурланда (м Буде, Норвегія), Жілінським університетом (Словакія). Це дає змогу викладачам та студентам проходити наукові стажування, мовну практику. Щороку викладачі, студенти й аспіранти беруть участь у міжнародних наукових конференціях, семінарах і симпозіумах у США, Польщі, Франції, Норвегії, Швейцарії, Великобританії, Канаді. Ми беремо участь у розробці та реалізації спільних проектів у рамках програми ЄС «Горизонт 2020» та Еразмус+.
У рамках діяльності Балтійського академічного консорціуму, співзасновником якого є наш університет, спільно з Університетом Вітовта Великого (Каунас, Литва) розробляється проект для участі у Програмі НАТО «Наука заради миру і безпеки».
Серед пріоритетних завдань – будівництво науково-технологічного парку європейського зразка, у якому будуть навчальні корпуси, наукові лабораторії, спорткомплекс, гуртожиток, житловий будинок для викладачів і т. п. Уже до Ради ЄС подано пакет документів для фінансування спорудження такого кампуса.
Я переконаний, що лише той має – хто працює. А працювати нам є над чим. Працюймо заради майбутнього, бо воно у нас європейське.
Інформаційно-видавничий центр
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело