Що таке стереотип? Це позитивне чи негативне явище? Звідки взагалі беруться стереотипи, кому вони потрібні і як з ними боротися?
На ці та інші питання шукали відповіді студенти – учасники проекту молодіжного обміну «Poznajmy się! Sąsiedzkie rozmowy młodych» (у рамках програми «Erasmus+»).
Жовтень-листопад, середина навчального семестру, період найактивнішої діяльності студентів. Саме в цей час відбулися молодіжні польсько-українські зустрічі, присвячені обговоренню проблеми стереотипів, які існують у нас і про нас.
Над ідеєю створення проекту «Poznajmy się! Sąsiedzkie rozmowy młodych» та його реалізацією працювали учасники Інституту східних ініціатив, Наукового кола студентів росієзнавства Ягелонського університету і Волинської спілки вчителів-полоністів України імені Габріелі Запольської (секція студентів-полоністів Волині, члени «Польського клубу» в Луцьку). Складався він із двох етапів: перший відбувався в Кракові 16-21 жовтня, а другий – у Луцьку 24-30 листопада.
Цей молодіжний обмін – зразок сучасної неформальної освіти. Як для студентів-полоністів зі СНУ імені Лесі Українки (Луцьк), так і для студентів росієзнавства Ягеллонського університету (Краків) цей проект був і пригодою, і неймовірним досвідом одночасно. Основною формою роботи в рамках цього обміну були практичні заняття (warsztaty), на яких учасники ділилися на міжнародні групи і працювали над поданою темою. Ми обговорювали досить важливі питання: які є причини появи стереотипів, їх вплив на взаємні стосунки, чи існують методи боротьби із негативним сприйняттям представників інших національностей (не лише польсько-українських), роздумували над проблемою поверхневого сприйняття іншої людини.
Одним із наших завдань було показати, як представлені поляки в українських медіа та українці ‒ у польських. Учасники працювали досить продуктивно, адже робота здійснювалася на підставі аналізу головних газет та інформаційних порталів України й Польщі. Протягом цього заняття нам вдалося створити образи типового українця і поляка. Було і смішно, і сумно місцями. А іноді й дивно. Бо, скажімо, для когось були стереотипами речі, про які інші навіть не чули!
У неформальній атмосфері (на практичних заняттях) ми говорили і про ті стереотипи, які існують протягом десятків років, могли почути щось нове і «zaskakujące». Удалося з іншого боку показати українців, які, скажімо, їдуть на роботу до Польщі. Це не завжди «жінка-прибиральниця у Варшаві», бувають і кваліфіковані працівники у державних установах, артисти, журналісти і т. ін.; що це не чоловіки, які готові працювати за копійки, а сумлінні робітники, які знають, заради чого туди їдуть. А от асоціацію Польща – «бєдронка», мабуть, ніколи не викорінити з наших голів.
Цікавою формою роботи стали для нас інтерв’ю з поляками, які живуть в Україні, та українцями, які живуть у Польщі. На запитання про стереотипи Женя, який уже 4 рік живе в Кракові, відповідає не задумуючись:
– Є такий стереотип, що всі поляки дуже люблять футбол. Вони вболівають ‒ від батька до сина передається традиція вболівати за одну команду. А в неділю дуже багато хто йде до костелу. Неділя – це у поляків такий сімейний день. Разом щось зробили, пообідали. Тобто тримаються сім’ї. Ну і ще те, що як українці переїжджають до Польщі, так і поляки їдуть далі – Німеччина, Франція, Британія. Економічна еміграція.
Із культурою наших країн мали змогу ближче познайомитися на виставі у Краківському старому театрі імені Хелени Моджевської «Nie-boska komedia. WSZYSTKO POWIEM BOGU!». Це дійство ми ще довго обговорювали, адже були вражені й акторським складом, і декораціями, і спецефектами. Не залишив байдужими наших польських друзів і похід до Волинського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка на виставу «Століття Якова». Кожен перейнявся історією головного героя і мав про що подумати після закінчення дійства.
Відчути атмосферу королівського Кракова та затишного Луцька учасники мали змогу під час квесту в обох цих містах. Блукали в пошуках тієї чи іншої пам’ятки архітектури, при цьому спілкуючись як із корінними жителями, так і з туристами. У Луцьку на всіх справило враження вуличне графіті «Мироносиця», що знаходиться у скверику на вулиці Лесі Українки.
Під час варштатів учасники молодіжного обміну розвинули свої знання на тему появи стереотипів, перш за все у відносинах двох народів – польського та українського. Робота в команді дала нам можливість поділитися досвідом і вміннями з іншими, а також розвинути навички конструктивної дискусії. На заняттях із міжкультурного спілкування студенти вчилися бути відкритими і йти на компроміс, аргументувати свої думки та знаходити спільне вирішення проблеми.
Участь у проекті молодіжного обміну дозволила нам дізнатися більше про реалії сучасного польського та українського суспільств, їхні культури, історії, традиції та звичаї. А стереотипи, схоже, існують лише у наших головах…
І якщо ви вирішите поїхати в іншу країну, то, як сказав Женя, пам’ятайте одну просту пораду: «Люди відкриті і так само люблять спілкуватись, то навіщо сидіти вдома? Підходиш, питаєш, розпитуєш. Головне – не боятися!»
Проект «Poznajmy się! Sąsiedzkie rozmowy młodych» фінансується Європейською комісією в рамках програми «Erasmus+».
Анастасія КЛУШИНА,
студентка факультету філології та журналістики
Фото: Юстина ГРОМАДА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело