Лекцію з такою назвою 18 квітня для студентів і викладачів факультету філології та журналістики прочитала Галина Хоменко, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Ідея такої лекції виникла спонтанно, але аж ніяк не випадково. Галина Хоменко – харків’янка, яка змушена була втікати від війни у більш безпечний Луцьк, де практично з перших днів війни отримала прихисток у домі своєї колеги – професора кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Галини Яструбецької.
Тож лекція, за словами Галини Хоменко, – насамперед, можливість якось віддячити за той прихисток, який надав їй Луцьк. Така-от нині академічна мобільність…
Сама ж лекція, яку модерувала Галина Яструбецька, зібрала велике, як на наш непростий час, коло зацікавлених – понад 80 слухачів – і не лише студентів і викладачів з Університету імені Лесі Українки, але й з інших регіонів України: онлайн-формат дає таку можливість…
Актуалізувавши думки відомих філософів про війну, Галина Хоменко звернулася до праці професора Стенфордського університету Ганса Ульриха Ґумбрехта «Продукування присутності», де філософ актуалізує феномен «культури присутності», на відміну від «культури розуміння». Таки справді, добрі 400 років людство з різною мірою ефективності актуалізує насамперед «раціо», розум – як чи не найголовніший атрибут Homo sapiens. Декартове «Cogito ergo sum» стало загальником, який, здається, взагалі не піддається сумніву. Тож філософ пропонує актуалізувати т. зв. «ризиковане мислення», суть якого полягає в «розгойдуванні», в осциляції між двома на позір протилежними позиціями – присутності й значення. Мета людини – подолання ілюзії та продукування присутності (бо, власне, що таке продукування значень – до повної віртуалізації, до глупої безконечності – нам уже продемонструвала епоха «пост»).
Саме таке «продукування присутності» у творах сучасної української літератури, в яких на різний манер, більшою чи меншою мірою звучить тема українсько-російської війни, і є об’єктом аналізу Галини Хоменко. Твори, згадані під час розмови, – «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону “Донбас”», «Фуга “119”. В тональності полону» Ігоря Михайлишина, «Інтернат» Сергія Жадана, «Амадока» Софії Андрухович, «Погані дороги» Наталі Ворожбит, «Під прицілом у тиші» Олександра Вітра та інші…
Насичена та пізнавальна лекція дала добру поживу для дискусій та роздумів. А оригінальний підхід, який застосувала лекторка, безсумнівно, дає (і ще дасть!) можливість літературознавцям відчитати нові, несподівані смисли.
Щира вдячність Галині Іванівні за лекцію. Зрозуміло, що події останніх двох місяців стануть поштовхом до народження великої кількості художніх і документальних творів про війну. Сподіваємося, що такі розмови – онлайн, офлайн, але під мирним небом України – стануть традиційними.
Лілія ЛАВРИНОВИЧ,
декан факультету філології та журналістики
