Прохолодний липневий день. Зовсім поруч рідний Університет Лесі Українки. Тішить око те, що навколо усміхнені випускники, які роблять світлини зі «свіженькими» дипломами. Ректор Анатолій Цьось, як завжди, у вирі університетського життя: робочі поїздки, спілкування з колегами, вручення дипломів. Втім, Анатолій Васильович знаходить 10 хвилин для невеличкого флеш-інтерв’ю. Вмощуємося на лавочці поблизу Альма-матер та розпочинаємо розмову.
Анатолію Васильовичу, напевно, зараз буде актуально коротко підсумувати останні події з життя Університету та цей навчальний рік. Розпочати хочу з Вашої робочої поїздки до наших польських партнерів у місто Ченстохова. Розкажіть, будь ласка, про результати.
- Я надзвичайно задоволений поїздкою в Університет Яна Длугоша в Ченстохові і загалом співпрацею з цим прекрасним навчальним закладом. Справа в тому, що в нас з 2016-го року продовжується реалізація програми «Подвійний диплом». На цей час є понад 15 спеціальностей, за якими вона здійснюється. У підсумку, студенти отримують і український, і польський дипломи. Понад 200 студентів взяли участь у цій програмі. З великою приємністю вручив подяки ректору Університету Яна Длугоша та координаторам з польської сторони. Окрім цього, ми зустрілися зі студентами, які там навчаються. Поспілкувалися, почули їхні враження. Я переконаний, що така співпраця, академічна мобільність, реалізація «Подвійного диплому» є дуже яскравою конкурентною перевагою нашого Університету і показує, що ми готуємо фахівців високої якості.
Згадую, коли підсумовували з Вами результати поїздки на передову і передачу допомоги нашим військовим, ми згадували про те, що польські колеги також долучалися до збору всього необхідного. Чи мали нагоду особисто подякувати нашим партнерам?
- Звісно. Справа в тому, що ми постійно дякуємо партнерам і в усній формі, і готуємо листи й подяки фондам, установам, які долучаються до збору та передачі допомоги нашим захисникам. Я особисто дякував ректору Університету Яна Длугоша. Окрім цього, ми дякували Фонду товариства приятелів Українки, французьким партнерам. Тобто ми дуже вдячні і постійно на зв’язку з нашими колегами, які долучаються до збору та відправлення допомоги нашим Героям і тимчасово переміщеним особам. Війна продовжується, тому ми не будемо опускати руки, а ще з більшою силою та натхненням допомагатимемо ЗСУ.
Ще одна подія цих днів – Ви оглянули, як наші студенти проходять археологічну практику. Як оціните їхню роботу?
- Не секрет, що велика частина навчального процесу цьогоріч здійснювалася онлайн. Студенти дистанційно вивчали предмети, тому ми намагалися організовувати проходження практики в очному режимі: або на виробництві, або у польових умовах. Мені надзвичайно приємно, що наші історики організували археологічну практику у звичайному режимі. Вони здійснюють вивчення та дослідження певних ділянок відповідно до всіх вимог. Ми – один з небагатьох університетів України, який реалізовує практичну підготовку в очному режимі. Зазначу, що Університет продовжує активно працювати в напрямку дуальної освіти, адже це також покращує практичну підготовку наших студентів. Нещодавно в нас була зустріч у компанії InternetDevels. Там ми вручили сертифікати про реалізацію елементів дуальної освіти студентам спеціальностей «Комп’ютерні науки" та "Прикладна лінгвістика». Надзвичайно приємно, що це вже третє вручення таких сертифікатів, і цей компонент також максимально розвивається, є нашою конкурентною перевагою.
Поряд з нами – усміхнені випускники. Незважаючи на важкий час, Університет все ж вирішив урочисто вручати їм дипломи. Таким чином, подякувавши їм за проведені роки в Університеті Лесі Українки. Ось ці емоції та усмішки наших вже ексстудентів – свідчення того, що ми прийняли правильне рішення, влаштувавши для них такий захід?
- Це було правильним рішенням, адже отримання диплома – велике свято, і дуже часто це відбувається лише раз в житті. Не треба позбавляти студентів відчуття свята. Необхідно робити такі вручення дипломів. Звісно, з дотриманням усіх необхідних норм безпеки. Судячи з отриманих емоцій та позитиву, нам це вдалося.
Варто сказати в контексті останніх подій з життя Університету Лесі Українки і про відкриття лабораторії синхронного перекладу та мультимедійного тиру. Чому, незважаючи на обставини, потрібно працювати над покращенням і матеріально-технічної бази?
- Треба створювати всі умови для належного здобуття освіти нашими студентами. Відповідно матеріальна база є важливим чинником якісного навчання. Дійсно, нещодавно ми відкрили прекрасну лабораторію синхронного перекладу для фахівців з іноземної філології. Там будуть працювати студенти й інших спеціальностей. Окрім цього, декілька днів назад ми відкрили і вогневий центр. Думаю, що це також поліпшить якість підготовки наших студентів.
На завершення розмови попрошу Вас коротко підсумувати цей навчальний рік. Яким він видався для Університету Лесі Українки?
- Коротко це буде зробити непросто. Це був складний навчальний рік із пандемією та війною, однак Університет робив усе можливе, щоб надавати якісну освіту. Ми зайняли яскраву громадянську позицію щодо захисту України, підтримки наших Збройних сил, тимчасово переміщених осіб. І це теж дуже важливо. Ми намагалися активно поєднувати навчання онлайн та практичну діяльність студентів. Я сподіваюся, що з вересня ми почнемо навчальний процес в очному режимі.
Спілкувався Андрій Мошкун
Фото Дмитра Байди
