Доброю традицією студентів і викладачів факультету філології та журналістики стало відвідування театру. Символічним був перегляд вистави «Лісова пісня» у Волинському академічному обласному театрі ляльок, адже він відбувався у Лесині дні – 152-гу річницю від дня народження письменниці.
Постановку відвідали першокурсники-журналісти, які висловили свої враження від перегляду драми-феєрії, а також про важливість театру в житті сучасної молоді в умовах війни. Хтось на виставі вже втретє, а дехто немісцевий і в театр у Луцьк прийшов уперше.
Софія Вербицька: «Дуже рада, що під час війни, у такий непростий час, у Луцьку продовжують працювати театри. Похід на “Лісову пісню” в ляльковий театр для мене був першим із початку повномасштабної війни. Після перегляду вистави залишилися такі приємні відчуття спокою, що скоро у нас усе буде добре. Обожнюю Мавку, бо й сама колись мала змогу грати її у школі. Із захопленням спостерігала за акторською грою».
Кароліна Сиротюк: «Я рада, що мала змогу відвідати театр, хочеться тепер робити це частіше, адже була там уперше! Позитивні емоції були забезпечені мені на цілий день. Цікаво спостерігати за грою акторів і переживати все разом із ними! У театрі я відпочила не тільки фізично, але й морально. Це чарівний світ, де ти забуваєш про все, що відбувається в реальному житті. Зрозуміла, що театр – моє місце сили!»
Валерія Какоріна: «“Лісова пісня” була справжнім магічним дійством. Актори зуміли передати всю силу й міць цього твору. Надзвичайно рада, що навіть під час війни наші театри розвиваються та ми маємо змогу культурно й цікаво провести свій час. Дуже хочу, щоб у XXI столітті театри розвивалися, бо таке культурне життя є, безумовно, чимось прекрасним і потрібним нашому суспільству».
Анастасія Яцюк: «На цій виставі я вже втретє, але кожного разу відкриваю для себе щось нове. Чудові актори й надзвичайна постановка зачаровують. Усім рекомендую відвідати».
Анна Корець: «“Лісова пісня” від Волинського лялькового театру – це щось неймовірне. Образи героїв твору припали до душі найбільше, особливо можу виділити костюм Лісовика та Перелесника. Загалом вистава справила величезне враження. Хочу висловити подяку акторському складу та всім задіяним людям, що в такий час підтримують театри і дають змогу відволіктися від цих страшних подій».
Валерія Кровіцька: «Після перегляду вистави емоції просто переповнюють. Настільки правдиво, життєво, реалістично відтворена п’єса, що просто диву дивуєшся, як ми не помічаємо навколо себе таких простих і водночас таких потрібних речей».
Діана Шабала: «Похід у театр – це дійсно було чудово. Дуже вразила акторська гра. Усі емоції героїв передано настільки чуттєво й точно, що важко було відірвати погляд. Ефекти й декорації змінювалися так швидко й непомітно, що могло здатися, ніби це не насправді. Думаю, що кожному постановка запала в душу й з’явилося бажання перечитати знову твори Лесі Українки».
Наталія ШУЛЬСЬКА,
заступник декана з виховної роботи,
молодіжної політики та соціальної роботи
факультету філології та журналістики
