У рамках наукової конференції «Волинь’43: міфи і реальність» на факультеті історії, політології і національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку 26 травня 2018 року відбулася презентація монографії Богдана Гудя «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.».
Вступне слово на презентації сказав декан факультету історії, політології й національної безпеки, професор Анатолій Шваб. Він представив учасникам автора книги і генерального директора видавництва «Акта» Галину Федорець, яка коротко ознайомила учасників із роботою видавництва, представила доробок і розповіла про його перспективи. Видавництво «Акта» працює на ринку з 1996 року, бере активну участь у культурному житті країни, здійснює видання класичних і новітніх студій з природничих наук українською, англійською та російською мовами, української та світової гуманістики, а також виконує переклади кращих взірців англійської та американської наукової думки. Серед ноу-хау видавництва – книжкові серії «Класика української науки», «Університетські лекції», «Харківська школа», «Ars Poetica» тощо. У 2003 році видавництво «Акта» започаткувало акцію «Відкрита книга», яка поєднує мистецькі та наукові заходи з розробки і поширення нової книжкової культури.
Далі модератор презентації – професор Микола Кучереп, – ознайомив слухачів із біографією і творчим доробком професора Богдана Гудя.
Богдан Гудь народився 30 квітня 1956 р. в м. Бережани на Тернопільщині. Відомий історик і політолог. У 1978 р. закінчив історичний факультет Львівського університету. Від 1991 р. – доцент кафедри історії України Львівського політехнічного інституту (університет «Львівська політехніка»). Нині – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби, директор Інституту європейської інтеграції Львівського університету. Спеціаліст і автор численних публікацій з історії українсько-польських відносин нового та новітнього часу, а також євроінтеграційних устремлінь України. Серед них монографії «Українці – поляки: хто винен?», «Загибель Аркадії», «Українсько-польські конфлікти новітньої доби», «Ukraińcy i Polacy na Naddnieprzu, Wołyniu i w Galicji Wshodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku». За його участі були написані сценарії і поставлені документальні фільми «Важке братерство» й «Братерство зброї на службі миру».
У 2014 році професор Богдан Гудь, – як історик, академічний викладач, знавець українсько-польських відносин, фахівець у царині східного виміру політики Європейського Союзу та Польщі, – став лауреатом нагороди в галузі гуманітарних наук імені Івана Виговського, заснованої низкою польських університетів (Варшавським, Ягеллонським, Жешівським та ін.).
Оцінюючи презентовану книгу, професор Микола Кучерепа підкреслив, що у ній автор фахово й аргументовано висвітлив економічні, релігійні та етнічні чинники українсько-польських конфліктів на теренах Наддніпрянщини, Волині й Східної Галичини у дев’ятнадцятому й першій половині двадцятого століть. Далі він зауважив, що надто важливими для розуміння проблеми є розділи, що охоплюють період 1918–1945 років, а читачам, котрі звикли до текстів, що подають польсько-українські конфлікти у чорно-білих барвах, ця розвідка не видаватиметься легким і втішним читвом. Підсилені щедро долученими архівними матеріалами та зіперті на ґрунтовні наукові розвідки авторські висновки буде важко ігнорувати.
Далі слово мав сам професор Богдан Гудь. Він насамперед подякував гендиректорові видавництва «Акта» Галині Федорець за вдале і якісне видавниче втілення його книги. Автор висловив щиру подяку присутній на презентації Тетяні Єремеєвій за фінансову підтримку видання і вручив їй букет білих троянд.
Богдан Гудь розпочав презентацію з пояснення, чому він свою книгу присвятив французу, відомому історику і перекладачу, члену Національної академії наук України, Польської академії наук і Польської академії знань Данієлю Бовуа. Адже саме він є першим дослідником політичних, культурних і соціальних відносин між Україною, Польщею та Росією 18 – початку 20 століття. Далі професор охарактеризував усі шість розділів своєї монографії. Особливу увагу приділив тій частині книги, де аналізується проблема «Волині’43». Він сказав, що ця проблема вже давно вийшла поза межі суто наукової дискусії, стала об’єктом зацікавленості журналістів, громадських активістів, істориків-аматорів і, що найнебезпечніше, політиків. «Як бачимо, – продовжував автор, – на численних прикладах, інструменталізація історії на догоду політиці є чи не головною причиною того, що тіні минулого не лише суттєво затьмарюють сучасні стосунки між народами-сусідами, але й можуть негативно вплинути на майбутнє».
Сьогодні, на жаль, у гроні українських і польських істориків немає узгодженого підходу до представлення ґенези й характеру останнього піку українсько-польського конфлікту за землю/територію, який розпочався «ще як були ми козаками». Дуже часто й ті, й інші зациклюються на подіях міжвоєнного періоду ХХ століття, забуваючи, що політика польських еліт щодо української людності – перш за все на теренах Правобережної України, зокрема Східної Галичини – залишалася незмінною протягом кількох століть.
На думку автора монографії, є вимога поглибленого, всебічного підходу до представлення причин і характеру українсько-польських конфліктів нового і новітнього часів, особливо останнього піку цього протистояння – адже диявол, як відомо, ховається в деталях. Це завдання й намагався вирішити автор пропонованого українському й польському читачеві наукового дослідження.
Наприкінці презентації автор відповів на численні запитання слухачів. Багато виступаючих поділилися своїми думками про книгу і побажали автору нових творчих досягнень.
Микола КУЧЕРЕПА,
професор СНУ імені Лесі Українки
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
